Глава 13. ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ПОДАТКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ 391
орган і лише закон, оскільки зміна податкового законодавства підла ісоппими актами не допускається»'. Разом із тим законодавство більшості країн світу, зокрема й України, не дозволяє використовувати у фіскальній сфері інструменти безпосередньої демократії2. Так, Конституція України у ст. 74 прямо забороняє референдум щодо законопроектів із питань податків. У багатьох державах така вимога не обмежується податками, а поширюється на всі обов'язкові платежі. Наприклад, у § 28/С Конституції Угорської Республіки закріплено, що не можна проводити всенародного голосування з приводу видів податків, зборів, мита, а також змісту законів щодо централізованих умов справляння місцевих податків3. Принцип рівності та загальності оподаткування. Зазначений принцип також випливає із положень Конституції України, зокрема ст. 21 стосовно рівності у правах, а також ст. 67 стосовно загального обов'язку сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Зазначений принцип разом із попереднім є визначальним при формуванні податку та податкової системи загалом. Не можна допускати встановлення податків або правил оподаткування, які б мали дискримінаційний характер залежно від певних критеріїв (наприклад, соціальної, національної, релігійної, расової приналежності — для фізичних осіб; організаційно-правової форми чи змісту підприємницької діяльності — для юридичних). Разом із тим зазначений принцип проголошує по суті лише недопустимість установлення законом необгрунтованих відмінностей у правовому становищі суб'єктів податкових відносин. Якщо брати податкове законодавство, то принцип рівності та загальності оподаткування набув, фактично, свого закріплення у положеннях ст. З ЗУ «Про 1 Постановление Конституционного Суда РФ «По делу о проверке кон- 2 Гаврилюк Р. О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом 3 Пришва Н. Ю. Правові проблеми регулювання обов'язкових платежів / 392 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІ В систему оподаткування», а саме при розкритті суті таких принципів системи оподаткування, як обов'язковість, рівнозначність і пропорційність, рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, соціальна справедливість. Принцип визначеності оподаткування. Прикладом його нормативного закріплення може бути п. 6 ст. З Податкового кодексу РФ, який встановлює, що акти законодавства про податки і збори потрібно сформулювати таким чином, щоб кожен чітко знав, які податки (збори), коли і в якому порядку він має сплачувати. В Україні цей принцип можна прослідкувати у положеннях згадуваної ст. З ЗУ «Про систему оподаткування», в якій закріплено принцип єдиного підходу до розробки податкових законів. При цьому сказано, що податковий закон обов'язково повинен містити визначення платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), термінів та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг. У ст. 1 Закону закріплено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Істотним положенням, яке породило судову практику, стало і положення ст. 1 про те, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено ЗУ «Про систему оподаткування» (крім визначених ЗУ «Про джерела фінансування дорожнього господарства України»), сплаті не підлягають. Окрім того, сі'. З містить положення про доступність, тобто забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Принцип економічної обґрунтованості. Стаття З ЗУ «Про систему оподаткування» закріплює, що податки та збори (обов'язкові платежі) слід установлювати на підставі показників розвитку національної економіки й фінансових можливостей з урахуванням потреби досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами. Із цим принципом певною мірою можна пов'язати правило рівномірності сплати податків, тобто встановлення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат. Принцип дотримання стабільності в оподаткуванні. Податки мають відповідати принципу стабільності, під якою розу-
|