Глава 22. ПРАВОВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО КРЕДИТУ...
У рамках управління державним боргом держава забезпечує контроль за такими параметрами, як обсяг державного боргу та вартість його обслуговування. При цьому розрізняють такі функціональні елементи: 1) визначення умов випуску і розміщення, параметрів нових боргових зобов'язань; 2) обслуговування і погашення державного боргу; 3) контроль та звітність за станом державного боргу. Кожному з них відповідають певні методи управління державною заборгованістю. Для оптимального функціонування ринку державних цінних паперів, зокрема державних облігацій та казначейських зобов'язань, було створено відповідну інфраструктуру, до якої залучаються й органи загальної компетенції. Наприклад, її компонентами є Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, НБУ тощо. Кабінет Міністрів України укладає угоди з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, іноземними кредиторами про надання Україні кредитів (позик) із зовнішніх джерел та подає їх на ратифікацію до Верховної Ради України. У межах, визначених законодавством, ухвалює рішення щодо випуску (емісії) державних боргових цінних паперів; надає внутрішні та зовнішні державні гарантії; здійснює контроль за порядком отримання державою позик та надання державних гарантій, за цільовим використанням коштів, залучених шляхом державного запозичення, і! тому числі й з метою фінансування дефіциту платіжного балансу. Ще у 1992 р. Кабінет Міністрів України почав створювати правове поле для залучення іноземних кредитів. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України» від 16.06.1992 р. № 337 було створено орган, який мав упорядкувати використання іноземних кредитів і коштів Державного валютного фонду України. У зв'язку з цим на Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України було покладено такі завдання, як розгляд проектів зведених валютного плану і платіжного балансу України і подання їх до Кабінету Міністрів України. Проте зміни, що відбувалися в економічному житті України, потребували відповідно змін пормативпо-правового регулювання відносин у сфері зовнішніх запозичень. Ураховуючи тенденції економічного розвитку держави, а також прийняття Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій- від І 1.07.2001 р. № 787 ліквідував Валютно-кредитну раду Кабміну. Ііуло встановлено, що центральним органом виконавчої влади, який координує роботу з підготовки та впровадження проектів, що передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки. Проекти рішень уряду щодо надання кредитів за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії на виконання зобов'язань юридичних осіб-ре-зидентів, розглядає Урядовий комітет економічного розвитку. Агентські функції стосовно окремого кредитора щодо залучення, погашення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантує Кабінет Міністрів України, та надання юридичним особам-резидентам кредитів за рахунок залучених коштів виконують банки-агенти, визначені урядом за результатами конкурсу, порядок проведення якого встановлює Мінфін. Із зазначеними банками-агентами Міністерство фінансів від імені Кабміну укладає агентські угоди, в яких визначає порядок виплати комісійної винагороди баику-агеиту за виконання агентських функцій. Наприклад, у 2009 р. Кабінет Міністрів України уповноважений надавати державні гарантії: —за зобов'язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених інвесторам и у дію об'єктів та за договорами концесії), на будівництво метрополітену, виконання інвестиційних проектів, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, загалом в обсязі, що не перевищує 37 млрд гривень); —за необхідності — за зобов'язаннями НАК «Нафтогаз України» за зовнішніми запозиченнями, здійсненими станом на 01.01.2009 р., — в обсязі цих запозичень, але не більше 2 005 700 тис. доларів СІЛА, в разі невиконання компанією зобов'язань відповідно до умов цих запозичень. Міністерство фінансів України як емітент і гарант своєчасного погашення облігацій діє від імені уряду й одержує кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту. У структурі Міністерства фінансів функціонує спеціальний Департамент управління державним боргом. І Іа нього покладено обов'язки та повноваження стосовно: розробки стратегії внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, погашення й обслуговування державного боргу, участі в розробці проекту Державно- 590 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ го бюджету України в частині фінансування бюджету за рахунок державних запозичень, забезпечення взаємодії з НБУ. Міністерство фінансів України розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України програми державних запозичень, бере участь в організації роботи, пов'язаної із залученням фінансових ресурсів в економіку України відповідно до законодавства; здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом із метою погашення й обслуговування державних боргових зобов'язань; в установленому порядку випускає облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, казначейські зобов'язання й інші державні цінні папери, передбачені законодавством, визначає обсяг їх емісії за терміном погашення у межах загального обсягу емісії; співпрацює у рамках своїх повноважень з міжнародними фінансовими організаціями, укладає з ними за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів України міжнародні договори про отримання позик і надання гарантій, укладає інші договори у межах спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів. Зокрема, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» на Мінфін покладено повноваження здійснити переоформлення залишку заборгованості Кабінету Міністрів України перед НБУ, визначеної ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України», шляхом випуску та передачі НБУ облігацій внутрішньої державної позики (ст. 4). Окрім того, згідно зі ст. 17 зазначеного Закону, з метою заощадження бюджетних коштів Мінфіну надано право здійснювати правочини з державним боргом України, зокрема обмін, випуск та викуп державних боргових зобов'язань, при дотриманні граничного розміру державного боргу України на кінець року. Національний банк України виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску й погашення державних облігацій, забезпечує організаційну сторону функціонування ринку державних цінних паперів, у тому числі проводить аукціони, погашення, підготовку необхідних документів та іп. Він бере активну участь у роботі ринку як дилер. І Ці функція дає йому змогу, по-перше, проводити операції купівлі-продажу облігацій від свого імені і за свій рахунок з мстою провадження грошово-кредитної політики і, по-друге, концентрувати попит і пропозицію інвесторів по всій Україні через свої територіальні установи.
|