Інститут податкового примусу
Примус у галузі оподаткування являє собою систему заходів, що застосовується уповноваженими органами по відношенню до осіб при порушенні ними обов'язку по сплаті податку і притягнення до відповідальності при вчиненні податкового правопорушення. Соціальне призначення правового примусу полягає головним чином в тому, що йому призначено грати правоохоронну роль, тобто забезпечувати її реальне функціонування, досягнення “ефекту гарантованого результату”. Правовий примус існує в межах правоохоронних відносин і виражає реакцію держави на неправомірну поведінку учасників відносин, на перешкоди, що виникають у функціонуванні правової системи. Ознаки заходів податкового примусу: 1) регулюються нормами фінансового права, а також адміністративно-процесуальними (інколи і нормами кримінального права); 2) застосовуються по відношенню до фізичних і юридичних осіб; 3) використовуються для забезпечення надходжень податкових платежів; 4) припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і кримінального покарання; 5) припускають позасудове застосування заходів податкового примусу; 6) податковий примус поєднує стягнення податкових платежів (у розмірах, що зумовлені певними податковими обов'язками платників) і додаткові стягнення (з урахуванням санкцій за прострочення, ухилення від виконання податкових обов’язків).
Види санкцій за податкові правопорушення: 1) за характером впливу: а) безпосереднє покарання – санкції, які впливають на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об’єктів оподаткування); б) опосередковане покарання – санкції, що безпосередньо на завдають майнових втрат платнику, але зменшують його доходи в перспективі чи обмежують його діяльність (арешт рахунку, припинення діяльності); 2) за галузевим характером: а) кримінальна відповідальність; б) адміністративна відповідальність; в) фінансові санкції. Принципи податкової відповідальності: 1) невідворотності – у разі вчинення податкового правопорушення платник податку неминуче повинен зазнати заходів податкової відповідальності; 2) законності – застосування податкових санкцій у суворій відповідності з законом; 3) справедливості – встановлення міри покарання, адекватної мірі податкового правопорушення.
|