Функції оподаткування за загально фінансовою та сутнісною ознаками

1. Основні – запускають податковий механізм і забезпечують стабільність режиму надходження грошових коштів від платника податків до держави:

1) фіскальна – вилучення частини доходів для утримання державного апарату, оборони країни та тієї частини невиробничої сфери, яка не має власних джерел, або недостатньо забезпечена для належного рівня розвитку; забезпечує централізоване стягнення податків для наповнення дохідної частини бюджетів;

2) регулююча – регулювання ринкових відносин та розвитку народного господарства, вплив держави на інтереси людей, підприємців з метою направлення їх діяльності у напрямку, що відповідає існуючому суспільному ладу;

3) контрольна – виявлення тенденцій зміни в процесі оподаткування; регламентування діяльності підпорядкованих суб’єктів.

2. Додаткові – деталізують головні цілі:

1) стимулююча – стимулювання науково-технічного прогресу, збільшення кількості робочих місць, капітальних вкладень у розширення виробництва через звільнення від оподаткування та пільги;

2) розподільча – перерозподіл частини прибутку підприємства, підприємців, громадян на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, на інвестиції та капіталоємні галузі.

Концепції принципів оподаткування:

1) еквівалентність – фізичні та юридичні особи повинні сплачувати податки пропорційно тим вимогам, які вони отримують від держави;

2) платоспроможність – залежність податку від отримуваного доходу.

Важливим є поєднання обох концепцій для досягнення певного оптимуму.

Принципи системи оподаткування за законодавством в Україні:

– стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного виробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

– стимулювання підприємницької виробничої діяльності і інвестиційної активності;

– обов’язковість;

– рівнозначність і пропорційність;

– рівність, недопущення будь-яких проявів дискримінації, забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання і громадян;

– соціальна справедливість;

– стабільність;

– економічна обґрунтованість;

– рівномірність сплати;

– компетенція;

– єдиний підхід;

– доступність.