Термінологічний словник. Аналіз – логічний метод наукового дослідження, сутність яко­го полягає в уявному або практичному розчленуванні єди­ного цілого на складові частини та вивчення

Аналіз – логічний метод наукового дослідження, сутність яко­го полягає в уявному або практичному розчленуванні єди­ного цілого на складові частини та вивчення їх у всій багато­манітності суттєвих взаємозв’язків.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв’язків показників.

Аналіз окремих фінансових операцій – предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко­стро­ковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів і ін.

Аналіз фінансової діяльності окремих структурних оди­ниць і підрозділів – базується в основному на результатах уп­равлінського обліку підприємства.

Аналіз фінансової діяльності підприємства – об’єктом вив­чення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виді­лення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

Вертикальний (структурний) аналіз – визначення струк­тури підсумкових фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Внутрішній фінансовий аналіз – проводиться фінансовими менеджерами підприємства, власниками його майна з викорис­танням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таєм­ницю підприємства.

Горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної по­зиції звітності з попереднім періодом.

Експрес-діагностика – дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії, призначена для пошуку й виділення найбільш важ­ливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основ­ним завданням є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Зовнішній фінансовий аналіз – здійснюють податкові ін­спекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості та креди­то­спроможності.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії – більш глибокий і комплексний аналіз, що проводиться на основі комп­лексу показників і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

Ліквідність – можливість швидкого переводу активу в го­тів­ку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами).

Метод «Дюпон-каскад» – система фінансового аналізу, що передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших фінансових коефіцієнтів його форму­ван­ня, взаємозалежність у єдиній системі.

Наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз – здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше й повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порів­нянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного та бухгалтер­сько­го обліку.

Основна мета фінансового аналізу – одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об’єктивну й точну кар­тину фінансового стану підприємства та фінансових результатів його діяльності.

Платоспроможність – здатність позичальника (контра­ген­та, банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань.

Повний фінансовий аналіз – проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

Попередній фінансовий аналіз – пов’язаний із вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності за необхідності одержання великого бан­ківського кредиту).

Порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньо­гос­подарський аналіз порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими й се­ред­німи загальноекономічними даними.

Поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз – прово­диться у процесі реалізації окремих фінансових планів чи планів здій­снення окремих фінансових операцій з метою оперативного впли­ву на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

Предмет фінансового аналізу – фінансові ресурси під­при­ємства та їх потоки.

Тематичний фінансовий аналіз – обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства.

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньо­му, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Факторний аналіз – це аналіз впливу окремих факторів (при­чин) на результативний показник за допомогою детер­мі­нованих чи стохастичних прийомів дослідження, причому фак­торний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник.

Фінансова стійкість – показує низький рівень залежності або повну незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підпри­ємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.