Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Його поява була процесом певною мірою випадковим, що зумовлений особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: продавцю потрібно було продати товар, а покупець не мав грошей, щоб його купити (він ще не виготовив свій товар або виготовив, але ще не продав його). Отже, виникала потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу- у кредит.

Кредит потрібен товаровиробнику, що функціонує. Але ще більше він потрібен тому, хто тільки прагне організувати своє підприємство, але не має для цього власних коштів. Для отримання кредиту необхідно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хто хоче ним скористатися. Звідси і термін «кредит», який походить від латинського слова «credo», що означає «вірю».

З часом кредит став обов'язковим атрибутом господарювання. Без кредиту неможливе нормальне функціонування товарного виробництва.

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

Між сторонами кредитної угоди виникають певні економічні відносини. У них завжди беруть участь не менше як дві сторони:

позичальник - той, хто бере кредит, і кредитор - той, хто передає вартість у грошовій або натуральній формі в кредит. Ці сторони виступають суб'єктами кредитної угоди.

Гроші або матеріальні цінності, відносно яких укладається угода, є об'єктом кредиту.

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси. Матеріальні блага об'єктом кредиту виступають рідко.

Провідним видом кредиту є банківський. Саме банки акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і виступають головною складовою кредитної системи. Вони водночас виступають у ролі покупця і у ролі продавця вільних грошових коштів, що тимчасово існують у суспільстві.

Перед тим, як надати кредит, банк повинен бути впевненим, що йому повернуть борг у повному обсязі й у встановлений термін. З цією метою перед тим, як надати кредитні ресурси, оцінюється кредитоспроможність позичальника.

У світовій банківській практиці при вирішенні питання про надання кредиту діяльність клієнтів всебічно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери назв яких (англійською мовою) склали абревіатуру CAMPARI:

С - character - характеристика клієнта, особисті якості;

А - ability - здатність до повернення позики;

М - margin - маржа (дохідність);

Р - purpose - ціль, на яку витрачатимуться гроші;

А - amount - розмір позики;

R - return - умови погашення позики;

І - insurance - страхування ризику непогашення позики.

Такий методологічний підхід використовується і комерційними банками України в оцінці кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність - це такий фінансовий стан підприємства, що дає можливість отримати кредит і своєчасно його повернути.

Прийняття рішення про кредитування - результат сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності клієнта.

Думка кредитора щодо ступеня кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

- загальне уявлення про клієнта;

- аналіз фінансового стану клієнта;

- аналіз ефективності кредитної угоди або інвестиційного проекту. Розширення самостійності в діяльності суб'єктів, які господарюють,

поява нових форм власності підвищує ризик неповернення кредиту і потребує оцінювання кредитоспроможності при вирішенні питання про можливості та умови кредитування.