Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

Він визначається так:

власний капітал (підсумок І розділу пасиву) усього господарських коштів (валюта балансу)

Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. За умови високого значення цього показника, підприємство буде більш фінансового стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позикового) капіталу - їх сума дорівнює 1 (або 100 %). Щодо ступеня залучення позичених коштів у зарубіжній практиці існують різні думки. Серед них найбільш поширена така: частка власного капіталу повинна бути достатньо великою, нижня межа - 0,6 (60 %). У підприємство з високою часткою власного капіталу надходження кредитних коштів буде більшим, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Разом з тим, багатьом японським компаніям притаманна висока частка залученого капіталу (до 80 %). А значення цього показника в середньому на 60 % вище ніж, наприклад, в американських корпораціях. Це пояснюється тим, що інвестиції там мають різну природу: у США основний потік інвестицій надходить від населення, в Японії від банків. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього

коефіцієнта свідчить про неспроможність отримати кредити у банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам.