Еталон відповіді 1.29
Завдання реформування системи охорони здоров'я: - поліпшення якості медичних послуг: створення ефективної системи екстреної та швидкої допомоги, створення регіональної системи сімейної медицини, створення багатопрофільних лікарень інтенсивної допомоги, зміна системи оплати праці медпрацівників. - покращення доступності медичних послуг: розмежування первинної, вторинної та третинної допомоги, розвиток інституту сімейного лікаря. - збільшення ефективності використання ресурсів: розподіл ресурсів у відповідності з реальною потребою населення, формування системи єдиних тарифів для всіх громадян України, перехід до самостійного перерозподілу коштів медустановами. - створення стимулів для здорового способу життя: розвиток інфраструктури для масових занять спортом і активного відпочинку. Реформування охорони здоров'я ґрунтується на Законі України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011 р. Впровадження в пілотних регіонах європейських принципів організації системи охорони здоров'я Для більшості розвинених країн первинна медико-санітарна допомога залишається орієнтиром при формуванні політики в області охорони здоров'я. Як показує досвід найбільш успішних, з точки зору організації медичного обслуговування держав (Франція, Канада, Ізраїль, Німеччина, Данія), первинна допомога повинна: надаватися сімейними лікарями, а при їх нестачі - терапевтами, педіатрами, акушерами-гінекологами, бути відокремлена від вторинної допомоги (вузькопрофільних фахівців), бути наближеною до місця проживання, що забезпечується розгалуженою мережею амбулаторій, носити децентралізований характер, що зменшує черги і ймовірність внутриучрежденческого зараження інфекційними захворюваннями, бути зручною для отримання медичної допомоги (графік роботи/прийому повинен формуватися на підставі вивчення попиту пацієнтів), виконувати контрольно-пропускну функцію, тобто лікарі первинної допомоги повинні направляти пацієнтів до вузькопрофільних фахівців з метою формування правильного маршруту пацієнта, зниження ймовірності зайвих втручань, здійснення яких може супроводжуватися негативними наслідками для здоров'я, забезпечувати участь пацієнтів у процесі вибору лікаря первинної ланки, мотивувати медичний персонал до інтенсивної та якісної роботи шляхом використання механізмів фінансування первинної допомоги.
|
