Правильне рішення це кількісно обгрунтований вибір найкращої системи дій, що ведуть до досягнення поставленої мети при даних умовах і обставинах. При цьому "кількісно обґрунтований вибір найкращої системи дій" можна визначити як "мистецтво давати погані відповіді на ті практичні питання, на які іншими методами відповіді даються ще гірші";, чи "дати погану відповідь на питання, на яке не можна відповісти по-іншому".
Необхідність ухвалення рішення про найбільш доцільну лінію поведінки - завдання оптимального управління. Тому доцільно розглядати максимум можливих шляхів досягнення мети. Вибір же самих вдалих з них здійснюється за допомогою цільової функції. У окремому, але на практиці дуже частому випадку, оптимальний хід процесу може відповідати максимальному чи мінімальному (у загальному випадку екстремальному, тобто граничному) значенню регульованої величини.
Коли рішення може призвести не до визначеного результату, а до одного з безлічі можливих з різними ймовірностями їх здійснення, при цьому додатково результат операції залежить від ряду факторів, не відомих в момент прийняття рішення, той хто приймає рішення ризикує одержати зовсім не той результат, на який розраховує. Це і є припнуття рішень в умовах ризику.
