Студопедия — ПЕРЕДМОВА. Проведення семінарських занять вимагає від студента серйозної підготовки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПЕРЕДМОВА. Проведення семінарських занять вимагає від студента серйозної підготовки






Проведення семінарських занять вимагає від студента серйозної підготовки. Семінар є основною формою самостійної роботи студента, під час якого відбувається перевірка знань, вмінь і навичок студента, практичне закріплення матеріалу.

Мета семінару: оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, які необхідні для глибокого розуміння історичних подій, фактів, історичного процесу.

Завдання семінару: розкрити суперечливий процес розвитку України в XX столітті, формувати у студентів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, виховувати у них патріотизм, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду ісорії.

Основна мета семінару: вирішення комплексу завдань навчального, виховного спрямування, вірного розуміння певних знань, чіткого їх засвоєння та перетворення в елемент світогляду, який допомагає формуванню особистості студента. Вивчити лекційний чи самостійний матеріал на високому теоретичному і практичному рівні. Вдосконалювати попередні знання, поглиблювати розуміння наукових проблем, розуміти їх актуальність для сьогодення.

Спеціальна мета семінару:

- навчитися добре володіти знаннями, розуміти їх предметний зміст;

- навчитися теоретично аналізувати матеріал, виділяти головне і вторинне;

- вчитися мислити конкретно, чітко, послідовно;

- самостійно мислити, навчитися висловлювати і відстоювати власний погляд на проблему, захищати своє бачення шляхів їх вирішення;

- вміння порівнювати і зіставляти різні погляди і напрями, давати їм оцінку. Визнавати свої помилки, приймати іншу точку зору, якщо вона більш обґрунтована.

Заняття-семінари проводяться після завершення теми, розділів. Заздалегідь студентам роздаються запитання, які будуть розглянуті на занятті. Структура семінару:

- вступне слово викладача;

- колективне обговорювання питань;

- підведення підсумків.

З окремих питань для більш поглибленого вивчення матеріалу пропонується студентам написання рефератів.

В заключній частині сам викладач аргументовано оцінює результат заняття, виступи студентів, визначає позитивне чи негативне, визначає шляхи подолання недоліків.


Критерії оцінювання знань студентів з курсу «Історія України»

№ п\п Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
1. Початковий   Студент знає про одну-дві події, дати історичні постаті. Будує окремі, не пов'язані між собою уривчасті речення. Лексика висловлювання дуже бідна.
      Студент пише про декілька подій, дат, історичних постатей. Має загальне уявлення про події часу в історії. Висвітлює окремі фрагменти в історичних подіях.
      Студент простими реченнями викладає відомості про історичну подію чи постать. За обсягом робота становить третину від норми. Висловлювання ще не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропускає фрагменти важливих для розуміння подій. Лексика збіднена, є помилки.
2. Середній   Студент робить репродуктивне відтворення частини навчального матеріалу теми. Відповідь характеризується неповною завершеністю, зв'язністю, є недоліки у визначенні дат, історичних термінів. Неповнота і поверховість у розкритті теми, порушується послідовність викладу не виділяється основна та другорядна інформація, добір слів та історичних термінів не завжди вдалий.
      Студент відтворює основний зміст навчальної теми, дає визначення окремих ознак історичних понять. Роботі властива поверховість висвітлення теми, основні думка не проглядається, бракує єдності історичних подій.
      Студент у цілому відтворює фактичний матеріал теми, дає стислу характеристику історичним постатям. Встановлює послідовність подій на основі знання їх дат, у цілому правильно вживає історичні терміни, знає місця основних подій використовуючи різні джерела історичної інформації. Тема в цілому розкрита, виклад загалом зв'язаний, але робота характеризується недоліками: помітний репродуктивний характер викладу, не має самостійних суджень, їх аргументованості. Добір історичних слів і термінів не завжди вдалий. _^
3. Достатній   Студент у цілому послідовно і логічно відтворює вивчений матеріал теми. Виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику подій (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ і процесів. Встановлює послідовність і тривалість історичних подій, використовує документи як джерело знань. Але в роботі є недоліки: відхилення від теми, порушується послідовність її викладу, головна думка не аргументується, не зроблені висновки.
      Студент дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти, порівнює історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій. Але бракує глибокого осмислення самостійних висновків і узагальнень.
      Студент у достатній мірі висвітлює навчальний матеріал, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами. Дає порівняльну характеристику історичним явищам, поняттям, встановлює причинно-наслідкові зв'язки, синхронність подій у межах курсу. Матеріал викладений послідовно, повно, логічно у тексті. Висловлює головну думку. Однак припускається окремих недоліків: немає виразної особистісної позиції чи належної її аргументації, висновків і узагальнень.
4. Високий   Студент виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, характеризує історичні явища і процеси використовуючи різні джерела інформації. Співставляє і систематизує історичні дані. Встановлює синхронність подій. Текст викладений у послідовній, повній формі. Аргументує різні погляди на проблему. Зроблені висновки.
      Студент володіє глибокими знаннями, висловлює власні судження і переконливо їх аргументує. Аналізує історичну інформацію, співвідносить історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії. Добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції. Робота відзначається багатством історичного словника, точністю слововживання. Текст викладений послідовно, зроблені висновки і узагальнення.
      Студент в повному обсязі і послідовно викладає програмований матеріал. Має глибокі знання з різних історичних джерел. Яскраві, оригінальні за думкою власні судження, висновки, узагальнення.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 340. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия