Облік|урахування| витрат|затрата| на науково-дослідні роботи
Особливості наукового виробництва впливають на методику та органі-зацію обліку витрат на науково-дослідні роботи (НДР). До них належать: 1) невизначеність, імoвipний характер отриманого результату – відсутність прямого зв’язку між витратами pecypciв i результатами. Однакові витрати можуть привести до зовсім різних результатів. Можливе отримання негативного результату; 2) творчий характер праці – роль особистого чинника, непередбачуваність творчих досліджень; 3) нематеріальність, інформаційний характер продукції – відчужуваність, складність вимірювання результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так i працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не суперечить тому, що ця інформація передбачає наявність атеріального носія i не втрачає своєї інформаційної сутності; 4) неповторність – науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від мaтepiaльнoгo виробництва, де кожна одини-ця продукції здебільшого повторює попередню, а дотримання стандартів є обов’язковим, у науці не може створюватися результат, уже отриманий рані-ше; 5) циклічність – кожна НДР є разовим процесом. Цикл 6) у науці частка живої праці набагато більша,ніжу 7) предметами праці є об’єкти дослідження і вже нагромаджені знання,які зазнають впливу так само, як i в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворенняна матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього. Ці та інші особливості наукового виробництва є базовими під час побудови обліку витрат на НДР за договорами iз замовниками. Витрати, що включаються до собівартості НДР, групують за видами витрат (елементами, статтями), темами, календарними періодами, місцем виконання НДР (відділами, секторами). Основними статтями витрат, за якими здіснюють планування, облік i калькулювання собівар-тості НДР, є: 1) витрати на оплату праці; 2) нарахування на заробітну плату; 3) матеріали; 4) паливо i опалення для науково-виробничих цілей; 5) витрати на наукові відрядження; 6) спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт; 7) витрати на оплату робіт сторонніх організацій; 8) iнші прямі витрати; 9) накладні витрати. Має свої особливості порядок списания витрат на оплату праці на відповідні теми пропорційно кількості людино-днів, відпрацьованих співробітниками за темами. За статтею „Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт” обліковують витрати на придбання чи виготовлення устаткування, інструментів, приладів та інших пристроїв для виконання окремих тем. Устаткування, яке надійшло, до моменту передавання його в наукові підрозділи обліковуються на складі. Якщо спеціальне обладнання за умовою договору (або письмової згоди замовника) не передається замовникові, то після завершення теми воно інвентарізується, оцінюється за ціною можливого використання й оприбутковується у складі оборотних активів чи запасів. При цьому на вартість оприбуткованого спецустатку-вання витрати на виконання НДР не зменшуються. Мають певні особливості також склад накладних витрат i порядок їx списання на окремі теми. Облік витрат на виробництво в наукових установах організовується на основі позамовного методу. Об’єктом обліку витрат i калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором iз замовником. У дебет субрахунку 823 „Витрати на НДР за договорами” впродовж місяця відносять yci прямі витрати, а наприкінці місяця – ще й накладні, які попередньо збираються на субрахунку 826 „Витрати до розподілу”. 3 кредиту субрахунку 823 списують витрати за закінченими, зданими замовнику. Накладні витрати щомісячно списують на витрати конкретних тем пропорційно обсягам витрат на оплату праці основних виконавців. Витрати за незавершеними темами до повного їx завершення i здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва. Основні бухгалтерські операції з обліку витрат на науково-дослідні роботи за договорами наведемо у табл. 8.3.
Таблиця 8.3
|