РОЗПОРЯДЖЕННЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ — це акт управління посадової особи, державного органу, організації, установи, підприємства (незалежно від форм власності), котрий виданий у межах їхньої компетенції й має обов'язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих організацій, яким адресовано розпорядження.

Розпорядження становлять підзаконні акти й поділяються на дві \ групи: • розпорядження загального характеру — тривалої дії; • розпорядження окремого характеру — стосуються конкретного вузького питання.

Розпорядження видають Президент України, Кабінет Міністрів України (на підставі й для виконання законів, рішень Президента України, Верховної Ради України), виконкоми Рад народних депутатів, а також керівники підприємств (організацій, установ) та їхні заступники для вирішення оперативних завдань. Як правило, розпорядження, що їх видають на підприємствах, мають обмежений строкдії й стосуються вузького кола підрозділів чи посадових осіб (працівників).

Текст розпорядження оформлюють так само, як і текст наказу з питань основної діяльності або вказівки, лише в констатуючій частині можуть уживатися слова «зобов'язую», «дозволяю», «забезпечити» (дод. 43) тощо. Часто розпорядження мають додатки [ їх оформлюють на окремих аркушах, а у відповідних пунктах розпорядження дають посилання на ці документи. При цьому реквізит 22 (відмітка про наявність додатків) після тексту розпорядження самостійно не оформлюють].

Склад реквізитів розпорядження такий самий, як і склад реквізитів указівки.

Оформлюють розпорядження на загальних чи спеціальних бланках формату А4 (дод. 44).

Для вирішення численних питань може оформлятися витяг із розпорядження (дод. 45) на зразок витягу з наказу щодо питань з основної діяльності.