Дефіцит і профіцит бюджету

Прийняття Державного бюджету України або місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозво­ляється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету.

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення ор­ганів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів мі­сцевого самоврядування, а також вільний залишок бюджетних коштів із дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом України.

Питання 2. Міжбюджетні відносини. Міжбюджетні трансферти

Між державою, АРК та органами місцевого самовряду­вання виникають відносини щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та Законами України, метою регулювання яких є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законо­давчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурса­ми, якіповинні забезпечувати виконання даних повноважень.

Для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів ви­користовується фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, який визначається шляхом поділу загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1)дотацію вирівнювання;

2)субвенцію;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету
України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету АПК, обласним бю­джетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бю­джетам та бюджетам міст республіканського значення АРК та
міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального забез­печення;

3) субвенція на компенсацію витрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотацій вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету АРК, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севасто­поля, міст республіканського значення АРК, міст обласного зна­чення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для їх надання та отримання.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів визначається на основі формули, що затверджується Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та кількість споживачів соціаль­них послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4) прогнозний показник кошика доходів бюджетів міс­цевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастопо­ля, міст республіканського значення АРК та міст обласного зна­чення і прогноз доходів районних бюджетів;

5) коефіцієнт вирівнювання.

Питання 3. Відповідальність за бюджетні правопору­шення

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним ко­дексом України та іншими нормативно-правовими актами по­рядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, вико­нання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністер­ство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фі­нансові органи, голови виконавчих органів міських рад район­ного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядни­ки бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиня­ти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одер­жувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування:

1) застосування адміністративних стягнень до осіб, вин­них у бюджетних правопорушеннях відповідно до Закону. На­кладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопору­шення не звільняє її від відшкодування, заподіяної таким право­
порушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому за­коном;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами.

Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, міс­цеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських рад районного значення, селищних та сільських рад, головні розпо­рядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі:

1) несвоєчасного і неповного подання звітності про ви­конання бюджету;

2) невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку,складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

3) подання недостовірних звітів та інформації про вико­нання бюджету;

4) порушення розпорядниками бюджетних коштів ви­мог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

5) нецільового використання бюджетних коштів.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Як класифікуються видатки бюджету?

2. Що включає в себе загальний фонд бюджету?

3. Що означає поняття "профіцит бюджету" і коли він можливий?