Ставка податку.

Ставка податку - це розмір податку на одиницю оподат­кування. Специфіка податкової ставки визначається прийнятим методом оподаткування.

Ставка оподаткування покликана визначати розмір по­датку в грошовому виразі. Вона відображає спосіб отримання суми податку на основі конкретної податкової бази.

Отже, ставка податку має враховувати вид і характер оди­ниці оподаткування. Одиниці оподаткування можуть бути або фізичними, або грошовими.

Залежно від способу визначення суми податку (за мето­дом встановлення) вирізняють тверді та процентні ставки.

Тверда ставка - визначає розмір податку на одиницю оподаткування, наприклад, 10 грн. на гектар землі.

Процентна ставка - визначає розмір податку у вигляді певної частки (відсотка) від одиниці оподаткування, наприклад, 30 % кожної гривні оподатковуваного прибутку.

З точки зору залежності розміру ставки від розміру подат­кової бази розрізняють:

а) універсальну ставку - єдину для даного податку, що має єдине значення, не залежить від розміру бази даного подат­ку;

б) диференційовану ставку - фактично передбачає наяв­ність кількох її значень, які застосовуються залежно від розміру податкової бази.

Диференційовані ставки залежно від типу диференціації поділяються на прогресивні та регресивні.

Прогресивні - це ставки, розмір яких зростає зі збільшен­ням розміру об'єкта оподаткування.

Регресивні - це ставки, що зменшують своє значення зі зростанням об'єкта оподаткування.