Суб'єкт оподаткування.
Суб'єктом оподаткування, або платником, заведено називати особу, на яку покладено юридичний обов'язок сплатити податок за рахунок власних коштів. Податок неодмінно має скорочувати доходи суб'єкта оподаткування. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із Законами України покладено обов'язок сплачувати податки та збори. Із точки зору обсягу податкових зобов'язань перед даною державою платники за принципом постійного місцеперебування поділяються па резидентів і нерезидентів. Від поняття "платник податку" слід відрізняти пов'язані з ним похідні поняття "носій податку", "податковий представник (агент)", "збирач податку". У випадку непрямих податків фактично відбувається перекладення податкового навантаження з суб'єкта оподаткування, тобто особи, яка сплачує податок у бюджет, на іншу особу - носія податку, який фактично сплачує суму податку в складі ціни придбаного товару. Таким чином, носій податку - це особа, яка несе податкове навантаження в кінцевому підсумку, тобто в результаті процесу перекладення податку. Обов'язок сплатити податок за рахунок власних коштів не означає, що платник повинен сплатити податок лише безпосередньо. Існує поняття податкового представництва. Розрізняють податкове представництво за законом і призначенням (довіреністю). Наприклад, підприємства, установи і організації, які виплачують заробітну плату своїм працівникам, зобов'язані обчислити, утримати і перерахувати до бюджету прибутковий податок з громадян.
|