Показники щодо оподаткування прибутку підприємств.

1.1. Валовий дохід(ВД) — загальна сума доходу від усіх видів
діяльності, отримана (нарахована) в грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах як на території України, так і за її межами:

ВД = ОР • ЦО, де ОР — обсяг реалізації об'єктів підприємницької діяльності; ЦО — ціна за одиницю реалізованих об'єктів.

1.2. Валові витрати (ВВ)— сума будь-яких витрат у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компен­
сація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) для
їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких ви­трат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організа­цією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці:

ВВ = ОР ЦР, де ОР — обсяг придбаних ресурсів для потреб господарської дія­льності; ЦР — ціна за одиницю ресурсів.

1.3. Матеріальні та прирівняні до них витрати (MB) — витра­
ти на придбання запасів, робіт, послуг, необхідних для потреб го­
сподарської діяльності:

. MB = 03 • ЦЗ,

де 03 — обсяг запасів; ЦЗ — ціна за одиницю запасів.

1.4. Витрати на оплату праці (ВО) включають витрати на ви­
плату основної і додаткової заробітної плати та інших видів за­
охочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій,
заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати
на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт
(послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру,
будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встано­
влені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги,
які звільняються від оподаткування):

ВО = ОВР • Р,

де ОВР — обсяг виконаних робіт; Р — розцінка за одиницю ви­конаних робіт.

1.5. Витрати на соціальні заходи (ВС)— суми збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загаль­
нообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на
виплати заробітної плати:

ВС = БН • СВ,

де БН — база для нарахування, виходячи із фонду оплати праці; СВ — ставка відрахування.

Підприємство здійснює наступні відрахування: загально­обов'язкове державне пенсійне страхування за рахунок підпри­ємства та з доходів працівника; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працезда­тності за рахунок підприємства та з доходів працівника; фонд со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за рахунок підприємства; фонд загаль­нообов'язкового державного страхування на випадок безробіття за рахунок підприємства та з доходів працівника.

1.6. Приріст балансової вартості запасів (ПЗ)— перевищення
балансової вартості запасів на кінець звітного періоду порівняно
з їх балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду:

ПЗ = ЗК - ЗП,

де ЗК і ЗП — балансова вартість запасів, відповідно на кінець і початок звітного періоду.

1.7. Убуток балансової вартості запасів (УЗ) — зменшення ба­
лансової вартості запасів на кінець звітного періоду порівняно з
балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду:

УЗ = ЗП - ЗК.

1.8. Основні фонди (ОФ)— матеріальні цінності, що призна­чаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких пе­ревищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізи­чним або моральним зносом.

1.9. Невиробничі фонди (НФ) — капітальні активи, які не ви­користовуються у підприємницькій господарській діяльності.

1.10. Групи основних фондів:

• І група — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пе­редавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітально­го поліпшення землі;

• II група — автомобільний транспорт та вузли (запасні час­тини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електроме­ханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) облад­нання, устаткування та приладдя до них;

• III група — будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої і четвертої груп;

• IV група — електронно-обчислювальні машини, інші маши­ни для автоматичного оброблення інформації, їх програмщш" за­безпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інфо­рмації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

1.11. Балансова вартість основних фондів для нарахування
амортизації визначається за формулою:

Б (а) = Б (а - 1) + П (а - 1) - В (а - 1) - А (а - 1),

де Б (а) — балансова вартість основних фондів на початок розра­хункового кварталу;

Б (а - 1)— балансова вартість основних фондів на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П (а - 1)— сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модер­нізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В (а - 1)— сума виведених з експлуатації основних фондів протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А (а - 1)— сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

1.12. Норми амортизації встановлюються у відсотках до ба­
лансової вартості кожної з груп основних фондів на початок
звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий
квартал):

• І група — 2 відсотки;

• II група — 10 відсотків;

• III група — 6 відсотків;

• IV група— 15 відсотків.

Підприємство може прийняти рішення про застосуван­ня інших норм амортизації, що не перевищують визначених норм.

1.13. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів
(А) — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлен­
ня або поліпшення, на зменшення прибутку у межах норм амор­
тизаційних відрахувань (НА).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого про­водяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на по­чаток такого розрахункового кварталу:

А = Б (а) • НА.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лі­нійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його пер­вісної вартості протягом строку, який визначається підприємс­твом самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів, але не більше 10 років безпере­рвної експлуатації.

1.14. Витрати на поліпшення основних фондів— витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фон­дів, які підприємство має право протягом звітного періоду відне­сти до валових витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків суку­пної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

1.15. Індексація балансової вартості основних фондів та нема­теріальних активів — коефіцієнт, на який підприємство має пра-

_во збільшити вартість об'єктів. Коефіцієнт індексації визначаєть­ся за формулою:

К, = [І (_а- 1)- 10]:100, де І (а - 1) — індекс інфляції року, за результатами якого прова­диться індексація. Якщо значення Kj не перевищує одиниці, інде­ксація не проводиться.

1.16. Прибуток з метою оподаткування (ПМО) — об'єкт опо­
даткування, який розраховують за формулою:

ПМО = ВД + ПЗ - (ВВ + УЗ) - А; ВВ = MB + ВО + ВС.

1.17. Податок на прибуток (ПП) — сума прибутку, яка визна­
чається як податкове зобов'язання підприємства:

ПП = ПМО • СОП,

де СОП — ставка оподаткування прибутку.