24 страница

•права 108. Гкпадт. алфеяттмии описсж шклалачів. ви читають на вашому курсі, виозристайте графи за пор ■, ■Прамища. ім'я, по Оя'мпві* -В-еиий стутниь. вчене званий*. •навчальний предмет*

Влрма ЇМ. Складіть перелік документів, що підпяіають затвер­дженню

•прем 700. напишіть перелк навчальни* дисиигтвн. вв аивчастя. У додатках авзмачта, ви дисиилгіии ви хотіли 0 що вивчати.

•права 20і. Затввілть прізвища /врвйсьвою мовою в алфеепіюму порядку, аерупувввш* ік за рубриком**: а) писвлявммияи, б) «удо*ни«и в) «ом поз»-1 ос* г) «мзвозмавд». Продовжтв ряди, поасявть правопис.

Нинс<ралоа. Ггчмшіїїп* Пешяовскші Іьііякмрея. Краме коП. (уінігоя, Гіинва. Шслпнії. Филин. Некрасов Ьуіцсв Ияашкгнн'і. Нікчеичи І'нм-скмй-Когсавоа. І вирнлои. Нісшеся. Шіктаїпчиїч, Олоевікмй. І ерісеа-Цєіккий. Тютчсв, Ьорилян, Лсбелеа-Кумач. ІІсроя. каболсвекчн. І'сііин, Кіі.імановскнн. і Нишкни. Ьуішн. Кольиов

Ілрмі 202. Запишіть прислівники А приспіви иммН сполучення окремо разом або через дефіс Поясніть»» правопис

I ДсЛнгтанву, до лому, іло/іісділі. в/гору. в'шлхкиу, на/весні. на/би. на' совість, на шгтра. позаторік, засвітла, г'залеяа. ня'нняеютт. на'втіап, од/ виту, слвзчатку, стросоина. у/двох, ьпорм. на^илиику. ік>сшищі. л ьіолоду.ао"дсшу, Увср«у. нкажрутн. наюря їм. не годи, пшірши. вголос, а бік. по правді

II В шлому. вярай. изече в плече, гінеиькшием. до-гюбачснні. по/ бряїнмму. дяанвш лаяно, на колу, ^а'іиаа, наяву, ааамсчімь, вряди і<>ш. пжао/ваао». аараю. оо-двог. по четверте, ііабиу. ікугоаярмскм. на поааі. настово, до пари, а інмку. иятасаілпькі. в/сяй

IIIВсього'на'ясьоіо, безвісті, доіііїна, дс-не/дс, до'вуом. ію/п'атс. в/ середині. исУюианккн. по пішому, раноІюрянсньїсу, нясияу. нв'їустріч.

оечь/у/дсмь, о/гтівдш. ях'не/язс інУїюльськн. за/одю. у/чотирьох, зісподу,»л»догк>го. рео/нуразом, ка-'поьвз. устикрат, одт'и/адеи,»ДНя\ у/ розсип, а-всліо, нх'бк. по люде мої. поза-торік, часвід'часу. по/лрввДі. на.' Ніщо, на/різно, після/завтра, навік/віки, зродувіку, до'речі

№рма 203. Гккрслиивть речення. Правильно напишіть присп*вн*«ки Й гхіисля>»»і«о*і сполучення. Пслснітр Гх гязаеолис. жривши за слов­ником.

1. Обстоюючи право укриневкої мови бути робочою мовою України, реально залроввдягуктчи і"і в діловодство й уску практику державних та іщши установ н»теркторіїУязн£ни,а*обхідко пам'ятати, що наші стрем-ліиші й вимоги будуть зведені нанівець, якщо забудемо видати мовам ваших національних меншостей таке ж ораво Шчм) 2. Нл/ж£ль. на/ сьогодні ми зіткнулися з деіальваїїіею поняття «рідна мова» іРіт.). 3. Ціна словам однаноаа од роду: тн присягаєш на вітрах сторіч гпж свідкові у вірності народу, чи другові.без св_ди,віч навіч (Ол.).4. Мандрівка нгша і В/сні Йому нікоан не приснилась, хоч Жуля Берна, звалю, він читав {Рил.}. 5. О мово рідна) Золота втишеко, в яких світах 6н ве бувала я, — 1 тобою серцем і по-уковінсаа» я аимоадяо мамине ім'я (Ауч.). б Від сповиточка ріалу мову дитина чуг від матері, за нею перші ніжні слова яаски про-мовляє, ті слова, яві лроказуваяа прамати над юлвсюмо, може, і в глибоку/ глибоку мнш'тшлніу віків {Шулі). 7. Зсрк світанок, а ми яежнть, еггнть солодко, і маги ходить на/й'шпнньках, шоб не розбудити, обережно ста­вить йому біля узголів'я селянку трав'яного настою — хай вип'с ва /іще/ серце, як лрежнветьса {Гонч). 8. Святі думки, як зерна жига, на світі знову оживуть, іаквпне мри пережита, пісні у/слід Ій попливуть (Укр.). 9. П. Тичина ніжно гаобнв рідну мову, усе робив для того, шоб рідне слово квіти о, буяло росяно/чисто, недоторкано {Вил).)0. До чого ж гарно й весело бузо в нашому городі! Ото як вийти із сіней та подивитись на/в/ коло — плечисто все зелене та буйне іД(*ж). І!. Знав аягян дорогн в/ ранці/рано, починає пвпороть цвісти {Мал). 12. Чужина — могила, чужи­на— труна, душа на чужині, як чайка сумна, — літ І пилить в сльозах без гнізда: на/вік його змила бурхлива вода (Олесь).

Вагома 204. Складіть або доберіть з фахової яопаонтур» речений а поданими приелкичиками І співзвучними з ними і. ломімо

Навіки — на віки, напам'ять — на лай'ять, і к>- нашому — і ні нашому, вголос—в голос, натустріч—нвзустріч,по-перше— по перше, доволі — до волі, по-баліжівському — по балгкігйьяому, востаннє — в останнє, угору —угору.

Пцньва 203. Пиікітчіггь оеченкя. газаачл***! роосгяялпии роздікжН знаки. Поесмть, у яких випадках кома мок гчзодикатмемими чести ними скгвл>юс>тз«лного речення ие етавитьсв.

|. В країнах теплих, полудневих злітає дощ із хмар рожевих і пе­реймають на руті його проміння золоті (Отеси). 2 Тільки дуб спить у листі

І калинонька ■ «чисті (ЇЇіОиУ 3. Підзсду усміхнене обличчя і по квпш смтха у очах [Ио«) 4 Грає Й сяг..чоа самоцвітне каміння, числа роса: го стрільне гнім у вічі тоненькою голочкою жовтого цвтту то зачервоніє круг­лою горошиною то засиніє снньоцвіточ Ширн) 5. Сій вперед іди і дру­гого за собою веди (Нар тв.\ 6. Нас ворог сто разів хотів зламати та мн лиш гартувалися в борю [Ребро). 7. Всім серцем любіть Україну свою і вічні ми будемо з иею(О)с). 8. Калинонька буде цвісти а ти,синку, будеш рости (Нар. тя). 9. Скільки ж то скли і скільки то муки' (Рия.). 10. Де не візьметься вітрець і задзвеніли ратом очерт сопілками (/і/слч). Л.Степ і вітер, стел і інша (Пере.). 12. Та пройдуть роки Й ніялютьса на папір Сміливі Бунтарські рядки І облетять вони весь сап І обезсмертять на аікн вічні її тосі ія — великого енна України Тараса Шевченка (Члм.). 13.З гли­бини землі цупке горінні гате діднхш соки і на живих гопак дуба про-ростзкть зелене листя і молоде пагіння І тугі жолуді в'яжуться ні м Дї заперечення старості і вмирання (Цюва). \А. Чи не очані се чи не хвороб­лива часом ухаа моя •нкликзє гь.гюшінідііо смілу? ІКоц.)

Вправа 200. Випишіть з художніх творів, які ви вивчаєте, в склад* носурядних речень різник типів. П ос снять розділе** знаки в них.

Заїмглнна і зягдання для сшішзяонгропю

.-. 1. Що таке список і перелік? Яка між ними різниця?

2. Які реквізити містить список?

3. Напишіть список студеитів. які отримують Шевченківську,
падвищену та звичайну- стипендію.

4. Які прислівники пишуться разом?

5. Які прислівники пишуться через дефіс?

6. Які речення називаються схладносуряднивМ?

7. Які розділові знаки ставляться між чвотимвваві сяззаьоно-
сурлоно'-о речення?

8. Коли ставиться кома?."; * ■■. \- •

■ 9. Коли кома не ставиться?; ' Хг* '--

я*' 10- Коли ставиться тире? *ї» 11. Коли ставиться крапка з комою?

12. Запишіть тексти під диктовку. Звірте написане а надру­кованим, аиправте помилки Й поясніть їх.

І. 1 уст авралу

Давнім давно я Чигирині від сивої, спрацьованої за довге шиття ба­бусі я почув нюруталкву кегевду. Бабуся сиділь ні ослоні в своїй" ткнень-ий хатині, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими, жилавими руками Гг тихий голос дзвенів чисто-чпсто. ніби Холо-доярськвй струмок:

— Жага в нашому мзстечку лівчана-красуня. На лнао струна, чор-осюрояа. з тупію косою за плечима, ікала беміч старо»нкнкх оюень і сгааадя їх гак. то малі» лісшиа. їв Й мовн у країнсьші іиг тш. — гамула серцем, рсяяяла сльоту, бо вчувала у тих мелодик, іамчаймксеньких ц>.іси ■ них словах — крагу душі народної Звади ту діачніїу Нк»*¹. і мала вона от-от иоатчатлка п своїм нарс-іспни. Паші і вірно ік>н>. шкали одне одного. На жааь, иступиіи івп чорні хмари вший... І аньбилк й опікай дощенту іемлю нашу ілі воріженьки Провела на, м, їй.', Онгіи м....> любою на фрі'її і провела й стада чекати день ч днем. І шн. и тоді, як ■нині;шла Чсрноіи Армія до вінця наш врай Чшипініськии НМ фв-

і...... ■ і чобп. пльвн і" и приніс листоноша жаданий ірнкутішь Лис не

ви Гітшя. иі... Друн Йшо писали, шо нежиті, й суджений у далекому ляирен. і меріс її по п ирлнсннії і осі киши >тм-' марніьІїім ям... Наїивас адресу, кличе Олену, просить привели води і джерела, шо \іа замковій іорі. бдаївс уві сні д>ию, абн Одснчші іолоч. почути, народною пкнею і уст и душу втодмти...

Рано-яраниі ибраіясх дівчина і вддя.ідся до щастя свого аж па Урал. Виліукаля. до сіичкіини вусі приїима, джерельною видою ішіуаада і тихо сіннаія удюбісіїу Тмхонову пісню. >-у він найбільше поривався стукати ввечері під вербами біля Тасмина

ОЙ у луїі. та ше й при переіі Червона калина...

1 побачила Оіісна, як і тим її співом. її тихим сердечним штосом все ясніше роиілнчиувліися кдр' очі коханою, в на Пою б і їдоки, вкрий "мар­нілому обличчі — тепло світилася усмішка., Дні й ночі проси окувала бий нього

А ніш обирана додому немічного каліку' беї рук І правої моїй, іікир-хірур. відкликав Олену ■ сватав наодиниі: «Не ми, і ваша тюбоа, ваші пісні народні врятували соааяія від смерті» її" //<«ачяь).

11. Життя кипів іючинаї іься і пролісків 1 Ірозкок — вштка ніжна але смілива Й нетерпляча Ще ікс ііндс стиг, а вже крім. весняп> іииркчиту сніп> льодокл скоринку, ііротрлваючн собі тісненьку і скромну проталину, ішеться цупкий паросток, схожий на цибульку. Сьогодні ие бьіо-іеленало-жовтувжінй вялетик, л иятря ие б ио-клена гострицк, інснямипра ис вже доаінй кленин листок і гопеиькою стриіяджо всередині І Це пдень брунь­ка на яішн стрілочки розкате враз твердою білою пашииею - І капів ви юрки гак іупо. що земля віову стас білі і іимн від рясною холоди, ч о цвіту.

і ■..»'!■■■ • і '«.і ряст Це вже весна Квіти рясту фіалкові — теплі й сонячні. 1 хочя шо кап кишс тверде, напружене, плове до опері я холоду н неіоді - твлоїс дух її вже ніжний, іеплнй. яесшиїнй ІЬчіл вже пахне

Потім і яаяяпься жовтий козелець Цс вже інчни весна. Квітка іаряча, як сонце. Нона м'яка і шжна. Дух від неї іде сильний, але це вже аромат. 1 росте коїедень вже не і чорної землі. Лоаяпаа ваг не тикам іорнпж іірие ямо я. а н клена трава. Над козельцем вже слмяячться велена брость і молода імюость

1 ш рясно вя*5ухаі фіалковий шиї. І устии иинмом вкривають тешу ч-м її- - 'I^м 11"г Вони пахнуть ншно, радісно і хвилююче. Винросіуг свої

м'які ііч і,ІК ІММ і к і * тнкий сон Стрічко іводяться ЛСГКІ ІрСЧІЛИНІ ііа н ■ікн Все нпоішни. асе топлю*, асе укрняін войовничіш, менід-

ступним. шшлкмй барвінок Надходить літо (кі Ю СмапчаїУ

 

Увага! Культура мовлення

Звпвм'яіате значення гермінів

Маїрикул офіційний список певних осіб.

Меті — угода. ШО перелбачаг поділ витрат і нитик навпіл.

Метрика - стлоігтво про народженні

Монополія виняткове право на вотолшня чимось або здій­снення іахолів.

Неї ю — вага товару беї упаковки (ілрш

Номінал І) нарис її., вкаїувпна на іроинших знаках, акиіях, облііаиіях — номінальна вартість; 2) зазначена в ппейскуронп лбо на товарі його піна номінальна піна

Нотаріус — службова особа, яка іасвілчу<. оформ чя< ріпо юридичні акти (договори, заповіти, доручення)

ІЬчграиія — І) поіначсння предчепв послідовними номе­рами, сукупність таких номерів; 2) найменування і іимначсння чисел.

("V їм шіін........ шй папір, шо лаг нлпеннкові дохід у вигляді

процента чн вигріїшу.

' ч чи (я - нанм майна (житлових чи інших прнмішень, вгмлО і правом тимчасового користування ним іа певш іьіату.

Пай — частина, частка участі, внесок в акціонерне пнварнсіво. ванніср-пивнс піллрїимство або орі ані таці ю

Паритет — рівність сторін у їхніх вин мошлноснішх,

Няіені — І) документ, що посвідчу* авіорство на винахід та нинягкоас право на використання його протягом певного періоду; 21 свьіочггво на право здиматися торгівлею чи промислом.

Претения - вимога, сісарга. позов

Проект - попередній текст буль-яюго документа.

Проспект — І) поширений виклад плану, короткий зміст на­укової праці, навчального посібника. 2) рекламна листівка, буклет, довідник з описом іонлрін та умов купівлі.

Рапорт — 1) 'І- -мі усної або письмової доповіді підлеглих керівникові. 2) звіт про виконання завдання, взятих зобов'язань

Регламент — 1) система правил, які визначають порядок орга­нізації і діяльності органів державної плалн п цілому; 2) сукупність процедурних правил, шо визначають порядок проведення сесій, засідань, зборів.

Реєстр — список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, чанна.

Реквізит - обов'язкові елементи, встановлені для правиль­ного оформлення офіційних документів.

Рекомендація — 1 (письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тісї чи іншої особи; 2) вказівка, порада.

Ремітент — особа, на яку виписано вексель і якій маг бути сплачено певну суму грошей за цим векселем.

Рбнта — дохід з капіталу, землі або майна, що ного власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяль­ністю.

 

§ 7. Накладна

Накладна — це обліковий документ, який дас право на отри­мання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей. У накладній повинні бути такі реквізити:

1. Нззва* угорі посередині великими літерами НАКЛАДНА № від... (дата).

2. Підстава, на осноні якої видано накладну.

3. Кому видано (назва установи або прізвище, ім'я, по 6аи.»-ові приватної особи).

4. Від кого (назва установи або штамп установи, адреса її, телефон, поточний рахунок).

5. Позначення кожної графи, а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; і > одиниця виміру, і) номенклатурний номер; д) кількість (за вимогою, видано); с) вартість; г) сума вартості.

6. Підпис керівника установи Й бухгалтера.

7. Дата.

8. Хто видав.

9. Хто одержав.

10. Печатка або штамп установи Зразок накладної:

НАКЛАДНА Кі

Підстава. Кому

 

Від кого

 

 

 

	8кд о кра­щі			Одн-аюгіру	Вомеч-	Кіазаость
к> з/а	Сорт	Рйшїр	жмаур-гой всн>ер	вИМО-ГОК»		вір- тісі*	Суш

Одержувач Директор Головний бухгалтер Дата

Відправник

 

(підпис) (підпис)

 

§ 8. Правопис приймдотнків

1. Прийменники як службова частина мови, ідо вживаються при повнозначних словах, пишуться окремо від них: з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, шо закінчуються на птжголосїгнй, перед слотами, які починаіоться кількома прктолкюизши, іноді при­єднуються голосні і або о (для милозвучності): наді(о) мною, зз* скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.

Примітка. Схяадаі пттйияшхш. п иочашлшна- (а*-: **■) вявзупся через

дефіс; лчад. з-ткерід, і-яІд,

А. Похідні прийменники прислівникового походження, як пра­вило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, напе­рекір долі, назустріч долі їх треба відрізняти від однозвучний сполучень прийменника з іменником.: назустріч сонцю — на зустріч із вчителем, стояти скраю — з краю лісу.

5. Окремо пишуться складні похідні прийменникн, утворені ооеднанням іменників та прислівників з гптнймевншсами:^звязк>> згідно з, відповідно до, на чолі, але: внаслідок.

6. Особово-вказівві заШненнзчзш ввещ>якнх відмінках пнотуть-ся з н на початку с>К>£ац якщо перед ними стоять прийменники; зустрів «— зустрівся з нею; побачив його — підійшов до нього.

§ 9. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

СісіяднопІлрилним реченням наїивасться такс печення, син­таксично нерівноправні прсдіікаїнвнІ частини (головна й підрядна) якого шмднуються між собою та допомогою сполучників підряд­ності та сполучних слів.

1. Підрядні частин речення чавжлн відокремлюються від го­лошиїх комами: Таке це літо ні юте. що забуваються жалі (Чубач); Як хочеш під людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил); Люошіа. яка мтрачас корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й ііосднусться і нею складним сполучником підрядності тану що. через те що. лашіяки літи що. незважаючи на те що, внаслідок того що. шміру того як. і тих нір як. після того як. перед тии як. то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раї. Пор.:

Вони наложились покину- Вони наважились покину-
ти небезпечне місце, незва- ти небезпечне місце незва-
жаючи на те що Остапові жияічи на те, що Остапові
трудно було пускатися в дале- трубно було /ткатися а ііале-
ку дорогу (Коц.). ку дорогу.

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підряд-
ності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник
ктімою не розділяється: Перео тим як одхилити ляду, вона закри-
ває ліхтар, прислухастьія (Укр).

4 Якщо підрядна частина з'*днугться з головною складеними сполучниками в той час як. перш ніж. лише коли, тоді як. тии часом як. то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Несп<н)інано почуюся постріли, в той час нк його підронін про­ходив через населений пункт (3 газ.).

5. При збігові сполучних -засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника І сполучного сло­ва, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів) кома ставніься між ними тільки в тому разі, якщо прн опушенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме перебудови: Я з друзями прийшов у тіміарл. де ще стоять глибокі озерця, що. як дівчата, заглядають в очі (Мал.). Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо капи захотів озирнутися то йому було неста її повернути (Рнбак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, яхі вже ма­ють інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Яяюблю їхати на поле тоді коли ниви зеленіють та хвилюються зеле-ними хвилями; кади обважнілі колоски черкаються об еолову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (Н.-Лев.).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу — треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке вимагає роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час з6ереш_і з тим і зиму проведеш (Ткач.).

9. Якшо підрядна частина передує головній, а в головній міс­титься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома п тире: Хто сіє хліб, шо ста­вить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогим наро­дові своєму (Рил.).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або стюлучним словом стоїть
сурядний сполучник: Ми не знали і коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словам стоїть
частка не: Хатічось би знати не що він сказав, а як вйі сказав;

в) підрядна частина складається 3 одного сполучного слова: Він
обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім;
Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили шо коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

Вправа 207. Заповніть формуляр-зразок накладної на одержання підручник» для школи.

НАКЛАДІМ №

Роїаіп V

Ви кого

Шага

Кону

 

				Кідмогть
		Паш	ьжіур-номер	И вамо-		Вар- ікть	Су»-

Одержувач Відправник

Директор

Головний бухгалтер

Дата

Вправа гОв Перегч'цлть речення розкриваючи дужки; іапиинть і разом, окремо або через дефіс Поясніть прамязпяс прнймвимияіа І прафЮ

1. Хіба не вфите. ию скоро день тасвгте. шх> сонне наше вже (і)ів обрію вето*, то хи мого спинить ніщо не іможе І в калі і шигу нашого ишюаженс >6ч (Олесь). Г.Лебедшшй ключ (ію-квдг)мнок>.як парусами, ■рилами діаснить (Риш). 3. (?)раиву (доякчора Кравчина (аЮоботі [Далж) 4 (Нкщсрекір волію й шіі>' ми иаступасм (наІссдо (Сос.). 5. Тільки вогонь горять (і мил гранітного обеліска Невідомого соя лата, та їїк* піко іаучнпь мушка (іилибнии кмлі, мов (мас ігтенської о оріаиі Щкта). 6. (Ііо)мш небом і ісмлею рухались два живі вошнкн (Сяк№м) 7. III'.- день (уКлія хмаркам іиплвтнм проміння 0ввкя1 і ьсричмін (Сос,). Н. І те аоаю потім були чуть мушки та співи < між ївсрбачи іа іммміж) чатами [Н.-.'Іся) о. Коли вже ділі йшли (у)итілу (іюіміж кдішиих сніжин* дна, * нечемнії Якуб встав (л>іа столу і лІаош іостю иосіслнв (Рим). 10 Ьс «смертні всі: пей вихопив дитину той пісню написав, хоч і • лину. її гоИ. іші не іумш цього зроби™. Іииоілороіи посалив ялину (/Лам) II. Рідна мати мої. тн ночей не доспала 1 водила мене |>)миля (враііксла. і (аЬорогу далеку гн мене (наїнірі іюоаоджада. і рушник

»иі......... <..........і чп,і. і... іці.'.,:). 12. І ВСрбМ. і тополі. і КІТрККН (ІІїНЮЛІ, І

ДОЛОМ ГСГЬ СОбі СеЛО ПіОНаДІВОЛОЮ ІірОСПНлось (шгнч і І) Я щаслива.

Моя свобода мвжлм (ігри імені (Каст). 14. Соломія сиділа (исЦюдадід ви Оксани (і7я»*о> 15 (ПоКіи.псомбездоріжжямпряму* чоловік <С*н~л*.м).

витрати 209. клх*стуюч»чл російсько українським словником, паря-кладіть полам Сіюахіотоіучеммп українською мовою З'ясуйте особли­вості прийменникових конструкцій в обох мова»

Тетрвдь по украивсклму яіьїку. по отношению к кому, впмнесня по сосіаалснию ре«шхцш, я в вам по дслу. во время беседм, в теченме гала, с помошью лспуіятов. учитель по професенн. рвботать по вьіходнмм днам.

ОбпіхоЮ'фяяясояі ярхуиеятв:

идш по берету, по яаігра&ленню х городу, оо ггреддоженню, оо нстеченнм срока, родслеенник по матерк, по поводу бадеіни, оо се зову, подарох во днюро»де«іОі,обучгтька роднс* яаике, к мкил^у стиду х вечеру, каашшу сдедекию, к началу года, с обше-го согяаям, на худой коней, говорить на русском язи**, бить к десяти часам, на вали чине деньгн, я» дна а день, готовиться кинзам єнам, работв ему по сюїс, тоаагіищпоиіколс, пг*юе»аіь

В ШТРОСТАМ,

Вправа 210. СкладНь речення а похідними прийтцениикаяаи. Відловідао до, в міру, на шляху, у зв'язку з, за умови, з мстою, незва­жаючи на, слідом за, в інтересах, в ім'я, у справі.

вправа 2ЛТ. Подані слова введіть у речення так, шоб я одному «ьювдюу вони вживалися як прийменники, а в другому — як гвдншаннкм або яжниики з орийм^никаяяи.

Збоку, попереду', зсередини, наеяроти, поблизу, близько, внаслідок,

навколо.

Вирвав 212. Перооншгіь, роаслтязте роадлові знаки, гюиокть їх уживання. Визначте типи складнсодаядних речень.

]. Змалку кохайте я. в освіті, змалку р&ширкс&п ум бо доведеться у світі всяких алзнатисл дум {Граб.). 2. Хго □ пітьми вн Іиюв у пітьму (І кане бо шли сходить світло дня тьмяніють світил а ночі {Гаяан). 3. Якщо восени рано нанесе снігу то і весна буде рання {Нар. каяеноар). А. Уже зоря зояо-торога де полянами здавіоо кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (С^.). 5. Нашадо васрадохгті р

(Крищ.). б. Якщо в л*кггопаді з'язюлюгься юмахк зима буде теплою {Нар. хааендор). 7. Коли вже народився ти поетом за все віаооеіаай у цім атзпті (0л). &. Люблю я тих хто вм Іє днзтуаатась (/(ртХ 9. Вірно каза в тут допо­відач шо як за ними піти то не минути нам не пальни озкаго життя (Гохч.). ІО. Добре що зараз сіножаті тіїьки-ік» починаються і він обов'язазяо візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівняану радість кесаря який живе у ньому в крові (Цкта). 11. Мені, мабуть, не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не аартий свого мдйбутнього {Рал.). 12. Я тим уже боржник що українець зроду бо доля, певае, в гуморі бути яош у посаг нам дд ьаяа землю, й воду, і голубого неба в два крила фл.). ІЗ.НІхгоненкбіяьшоїліе^ за друзів {Укр.). 14. А де нема л юбо в і і страждання там не жиде, не б 'стьсі і жшта (Олесь). 15.8 колгоспі клопоту немало, та додалась м орока й ця: три дві аравіїінзіч засідало гадало як зустріть спіаця (£».). 16. В материне аідтале с-ЕГрце сіялись і сіялнп жито-гддсанця І всяка пашниця (Стельм.у.

Зтптшшт І лаватшй для с$М0*т9ггрп/т

1. Що таке накладна?

2. Які реквізити містить накладна?,' -і.:,;,:,

3. У чому особливості правопису прийменників?

4. Як відрізнити прийменники від однозвучних з ними пов­нозначних слів?

5. Які розділові знаки ставляться у складнопідрядних речен­нях?

Є. Коли у складиолшридних реченнях ставиться крапка з комою?

7. Коли у складнопідрядних реченнях ставиться тре⁹

8. Перекладіть українською мовою прийменникові конструкції
ділового мовлення; запам'ятайте переклад прийменника по. Під
час перекладу користуйтесь -Російсько-укрзінсьісим словником
ділового мовлення» (с. 92 — 93).

По шону, по приказу, по посіаіюішенню, по предложсниіо. по нрн-іллшснию, по грсбовашію, по списку, по спецнальпости, по псприіод-нпстн. по насгпяиню. по нссостоптлиіостн, по поручснню. по пгчдірамчс, по расиснкг. по нсбрсяшостії, по нсломислню. по уснотрснию. по копро-су. по делам, по долгу, по прлідничнмм дням, по инеюашмся сведсшіяч. по нстсчсшіи сроко. по иепрсдвидетіпьш опстоятелмгпиш, по обоюдному согласню. по причине

 

Увага! Культура мовлення

Запам'ятайте значення термінів

Рентабельність — узлгальн низальний показник економічної сфективності роботи підприємств, галузей за певний період, шо характеризує їхню прибутковість.

Репліки — коротке заперечення, відповідь, зауваження, вигук з місця на зборах.

Репбрт — спекулятивна угода-іптодаж цінних паперів і одно­часним звотютним їх викупом на певний строк за підвіїшеннм курсом.

Референт - - службова особа, що с консультантом, доповідачем з певних питань.

Рнібрикя наука красномовства.

Рубрикація - енсгема заголовків таблиці, книги.

Саботаж — навмисний *рив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання.

Серія - розряд, категорія пінних паперів, документів, ноша-чених цифрами або літерами.

Сертифікат— І) посвідчення, письмове свідоцтво: 2| назва обліпиш спеціальних державних позик; 3) документ, шо засвідчує асортимент, кількість і якість експортного товару.

Сортамент, сортимент — склад продукції за марками, роз­мірами і профілями.

Слгалчдар? — норма, зразок, мірило.

Статус—правовий стан осіб або <>ргатзаці& установ.

Статут — збірник основних положень, засад про що-нсбудц зведення правил.

Стенографія- — спосіб швидкого залисування за допомогою системи скорочень і умовних знаків.

Сторно—спосіб виттгиївяенк* гкаадлок у бухгалтерському об­ліку, допущених під час запису господарських операцій.

Суборенда — угода, договір, за яким орендар передає орендс-ване ним манно або Його частину в тимчасове користування іншій особі за винагороду.

Субсидія — грошова або натуральна допомога,

Суверенітет—незалежність держави, що полягає в- ЇЇ праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні н зовнішні справа без втручання в них будь-якої Іншої держави.

Суікрміфкет — одна з форм великого сучасного універсаль­ного торговельного підгфйємстеа.

тяЧиїяь — і) таблице, список будь-чого у певному порядку; 2) відомість про успішність.

Табу—заборона певних дій.

Тялбн—)) контрольний документ, що дає л радо на одержання чого-небудь; 2) дублікат документа, що залишається як котли ехсь чекової кмжкш; 3) основна частина цінних лалерів (агагій, об­лігацій).

Тянтьсма — одна з форм додаткової винагороди членів акціо­нерних товариств, страхових компаній, банків.

Тара — товарне упакування. ■ *^і7/^;'■.>

Тхрйп) — система ставок, за якими счтлачутгл* ввваойніоті і

невиробничі послуги, працю. ■ Р ■