23 страница

7. Які реквізити має контракт?. 8. Яка різниця між трудовим догсявором і контрактом? 9. Що таке трудова угода?

10. Між ким укладається трудово угода?

11. Які реквізити містить трудова угода?

12. Як творяться склади) прикметники, то пишуться разом?

13. Як творяться складні прикметники, що пишуться через дефіс?

14. Залишіть текст під диктовку, звірте написане з надруко­ваним і випраате помилки. Поясніть написання складник слів.

Це пранісіо-премією Кий з братами творив.

Київ... Місто славнозвісне, оспіване багатьма поетами і письменни­ками, комло:*нтораин і художниками. Кожен, хто побував у Києві, зачаро­ваний свгтжкиїік'ними схилами Нраюго берега, банями стародавньої Лаври, золотим чолом Софійського собору, Хреазатнісом, могутнім плином Дніпра. Приїхавши до Києва, побачите багато учиів, які під час канікул наповнюють місто раїісне-веселіш гомоном і милуються його вічною ■расою. До дітей промовляє Київ своєю багатомизвою історією. Тут по­чатий звершень східного слов'янства. V Кнєво-МогиляиськіЙ авалем її формувалося могуття ідей видатного українського прсевпнтеля. філософа І поета XVIII століття Григорія Сіх ворс лн Київ освітлений генієм Тераса Шевченка і талантом всесвітньо відомих діячів науки і культури.

Київ багато віків стоїть над мсіугаім Двшром-Славугнчем. Археологи вважають, шо місто виникло приблизно у V столітті Пізніше, з утво­ренням давньоруської держані — Київської русі, Київ став їі політичним ікнтром. «матір'ю містам руським».

Походження назви «Київ» цікавило давньорусьиїх літописців, високо-освічених людей сього часу. У Києві жнв і творив сдалноівкліий літо-ітиссць Нестор, який з 1073 року став ченцем Кжво-Печ єре мимо мона­стиря. Його «Повість временннх літі* містить оповідь про заснування Києва. За легендою, три брати КнЙ, Щек. Хорив та їх сестра Лнбідь були засне*ннкамм Кисла. Брати стояли на чолі езцааюслоя'анського племені полян (За /. Вихованцем).

Увага! Культура мовлення

Запам'ятайте значення термінів

Агент — комерційний посередник, представник установи, який внконуг різні доручення.

Аквіїйтор — агент ттишспсиггннх або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових ваитаясів.

Акрелигйв — пляїіжний документ, та яким олна кредитна установа пас розпорятження іжиій згідно з заявою кліогта спла­тити за його рахунок певну суму пред'явникові.

Акція — цінний папір, шо свідчить про внесення псиною паю у фонд акиіоисрноіо товариства; дас право власнику на одержання частини прибутку у формі дивіденду.

Брокер — посередник, який сприяє здійсненню операцій між зацікавленими сторонами — клієнтами.

Вексель — цінний папір, шо містить безумовне грошове зобо­в'язання про сплату певній особі або пред'явнику векселя певної суми в певний строк

Давільча уі бдв — угода, яка* обумовлює, шо продукція буде виготовлятися із сировини замовника

;ІсГ)ііор — боржник (юридична чи фізична особа), що має грошову заборгованість підприємству, органііаиії, усіаноні

Депозит — гроші чи цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.

Емісія — випуск банкнотів, паперових грошей ін цінних папе­рів державними установами Щ акціонерними товариствами.

Імміграція — в' і її іиоісмнів у країну на тривале або постійне проживання.

Інвестиція — довіостроковс вкладення ішигтїв у різні івлузї економіки, персяпжио за межами країни.

Інвестор — вкладник, шо палав інвестицію.

Інструкція — керівні вкзіівкм, детальні настанови, зведення правил для виконання якоїсь роботи.

КамбІо — вексель, позикоанй лист.

Качбіст — торговець векселями.

КасЯція — І) форма оскарження і перевірки судом вищої ін­станції рішень, вироків, учвал чи постанов суду, які ще не набули чиїгності; 2) процесуальний документ, у якому заявник оскаржує вирок.

К*ф — вид договору зовнішньоторговельної кутгівл і-продажу, коли до ціик товару вклктьтгь Його вартісгь і варт їсть морських перевезень у порт призначення.

Кворум — кількість присутніх па зборах організації, достатня для визнання зборів правочннннми.

Кодекс — 1) сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в певному суспільстві; 2) збірник правил, інструкцій, цю регулюють певну галузь діяльності.

поточний рахунок
токар за фахом
туга за батьківщиною -•*.*
посилити вимоги
мгяпся на своСму
поступитися місцем ■.-;
загйрдити до виконавдм >
установчі збори '''І

1*Й

що далі, то важче < і-Чг.¹ штатний розпис и * сА це звичайна річ дслікігна обставина гарні стосунки добре ставлення обмежувати права гбчно висловлюватися достеменно відомо ущипливе зауваження

тОкарь по профессии іг

юска по родино ->яз -

ужесточйть требо вання щТ
утвтрея на своелі --і

уступить место *•

утвердить к нсполненню учредйтельнос собрание час 6т часу не летче нггяїнос распнеание зто в порїідке вешей «у *Ч ■'■'■>•

щєкотлйвоє ойсїоят* чьєш> ' ■

ХОрбшио оикшіеннч хорбшее отношение ущемлять права

точно куьяснягься

точно известно язвйгельиое замечівдяр

-■• •Чим**-* * ■ чвІвмй'Чй.Л.

.--V

 

 

'і-ОД.

Розділ V ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ

 

 

§ 1. Таблиця

Таблиця — ис перелік, зведення статистичних даних або іншнх відомостей, розташованих у певному порядку й за графами.

Матеріал у таблиці систематизований, на першому плані висту­пають цифри. У таблицях не використовуються дієслівні форми, прислівники. Найчастіше вживаються слова ратай, усього, у ліпну чисті.

Таблиця складається з таких реквшпів: І Назва документа й номер.

2. Тематичний заголовок.

3. Заголовна частина, яка розмішується вгорі (розділові знаки в
кінці заголовків і підзаішовків не ствазяться).

А. Оснояна частина, шо містить графи й рядки. 5. Примітки (якшо вони і) виносяться в окрему колонку або ш межі таблиці.

Таблиця має бути компактною і наочною.

Зразои таблиці-

Таблиця № 5

Затверджено вченою радою

факультету (вут> ї_____________________

Протокол №___ від «___ и_______ 1995 р.

План підготовки кандидатів наук на 1495—2ІЮ0 роки
фак у.і ьтсту

 

 

		Галуи нвуим. вяв)в иосп. назви тааи яв- спивші			формі ПІЛ голи»и
п/п	Прав ник. ш'я. 00 (мімові особи на ітраашч НАД ОИДИДіП- ешв дасертаиніп	Терпін вкшнал-иа (рови оочвпу ІВ!.: - ввявя1 роботи)	Термін •ившіян-на нв час ■ -.1-і" кч 11.'! 1	пдичвн-ив в аспі­рантурі	НДЛВІІ- на пюрчоІ ви­пустив	,■,!-.,;.., аешіа і і-иГ»*і нжв «миша-гнме аиир-ТВЮЮ

§ 2. Зв'язок числівників з іменниками

Числівияк — ис частина мови, якаоіначаг абстракгно-матема­тичну кількість {12, 124. 5 %, 0.25) або точно визначену кількість ігрсдмстів при лічбі {25 кіліилетрів. 150 грамів, 5 сантиметрів, інхятеро курчат).

Чнслівникн ьеруюгь певними формами відмінків іменників, з жими сполучаються, або узгоджуються з ними.

1. Числівник ініин узгоджується з іменником у ролі, числі й відмінку: один ишит ігдна книжка, інУно (тіне) пері. Числівник ініні сполучиться і іменниками, шо мають тільки форму множини (множинні іменники): одні сани, канікули, ворота.

2. Числівник ова маг дві форми роду іова — чоловічий і се­редній, оят — жіночий): два плуги, озера, дві річки

3. Після ч,.н три. чотири (а також після складених числівників, останнім словом яких с два. три. чотири} іменники вживаються у формі наїивного відмінка множини' <*ва трактори, три автомашини. <Ува<Уиять чотири причепи Якшо при іменниках • прикметники, Ц вони можуть чати форму наїивного {три нові касети) або родовою відмінка множини (три нових касети).

Числівники ова. три, чотири не с надумаються з абстрактними іменниками, тобто іменниками, які не підлягають лічбі {турбота, доброта, яюдянить). Не поєднуються вони також з іменниками: а) IV відміни (тещ порінм), при них вживаються Мирні чи*, іівнккн {двоє, троі. четверо поросят), 6) шо мають пльки форму мно­жини (гроші, кошти, відходи).

А. Після числівника п 'ять і наступних іменники вживаються у формі родовою відмінка множини: п'ять метрів, еісім цистерн, шістнадцять кимп'ютерів. сто двадіріть Оев'ять верктатів.

5. При числівниках тисяча, мільйон, нуль іменники вживаються
у формі родового відмінка множини: тисяча картин, чиьйон кар-
бованців, нуль одиниць.

Примітка При слова ■ вярЛ •Зесмток дюжшяі. пн, мага інсшпиш вжм ■иогьсв у рол чому винінву нвшгммм: пири шкарпеток. ВВВВ— ЯВВВІ

6. Після числівників помншна, третина, чверть іменники вжи-
ваються у родоаоагу відмінку однини: половина шин;., чверть то-
**РУ (але половина заОач. третина дерев, чверть показників).

?. З неозначено- к ільккними {багато, небагато, кілька, кіль-*анаацять, кинкаїот, інгкіхька) та збірними числівниками {двоє.

трос, четверо., десятеро.. дтадцятерії. тріи>иятерч) іменники вжниюгься у формі родового відмінка множини (декі їмо» рогів. багато стлдемтш. я ятнаОцятеро каченят).

8. Пісчв лробових числівників іменники кжимктгьгя у формі ролового відмінка о пики одна друга чиєю, скіна цім і п'ять де. чтил гектара. іНіі третіх урожаю.

Якіпо ло складу чисел входять слова тіютта. -терть, то від­мінкова форма іменника іалсжить віл форми цілого числа: дві з паїовиною доби (бо дві доби). вісім т половиною кіючетрів (бо вісім кіючетрів)

9 Числівники пілтора. півтори спатучакгтьса і іменниками у формі родового відмінка однини, а числівник півтораста - у ро­довому відмінку множини: півтора роя», твто/іи Лоби, півто­раста центнерів

10. Порядкові числівники уттолжуїоться і іменниками у роді, числі й відмінку: п'ятий місяць, двадцять другий і*ень. двісті іорок шостий номер.

Вправа 191. Складіть таблицю успішності студентів вашої групи з ■і..'-.' рифами і) г* по пор.; 2) кількість студентів у групі; 3) склали сесію; 4) на»5«; 5) на •*> 1 -5-; в) на -3-, 7) не склали евсіо; 8) усліш-

нісіь. %

Вправа 102. Розкрийте дуааи. запишіть «исла словами обгрунтуйте зв'язок числівникМ з»ккв»«ии«ами

Чідяякт вжили 4М (чшиж): іакупили 3 (тонна*. їдали 1Я (міяаавяя ігивикі: «вмовили 20 ідвсріК їхали 4.5 (тайна І. продали І (бузино* І; шімсалоса 1000 (ірокидлнмн); влимли 11 (гракіїтр). нкиаи 2' і (гектар), і ■.иш.м 15 (курчаІ. Ь (який). 40 (орендні ишірммсівл). IV (инов-теаіит)

Влрянвв ІВЗ. З поданими сжиюсполу>и>ииімі«склад-тв ре-язмня. Залмщгть числа словами і поясніть зв'язок числівників з іменниками

11 фермерів. 'Ч місце. 155 і...іі.ли-фі*». 14 асоціацій, КО кмеїміих ділянок. 263 випускників школи

Примітки І Іиікм'вікйтс, що у чистий *л» •хЬ^чІЛ^ат* і ніутир-^цлт» пігоаос ва галка -ие- вЧрігвгтьса у родовому жвнаиому аіаміивві. а ■ іілшп

ІІСрешаЯТК ВВ мі ■ - г і іч

2. У числі ввид» сімОгсАт і ткшдвемт «голос палат на склка <Лт пак» у нітвавквиу і авааілякаау вцилиня. ■ в исвмк - оерсаодить ва завигкіші' вкш-а»еввкн. ■ВВВВВВВВВВВ

виграша 194. ДОвввВтв аиониики до полених слів, 3 утвореними С'Ювосполу^анквмм складіть рече» дні

Більшість, меншість, частина, трупа, решта

д о ■ і д х а: більшість студентів прийшла — більшість студент» прийшли — більшість студенти/ прийшло — всі ці наріаїті іфисудків відповідають сучасним нормам української літературної мови. Форма ол-іінігі присудка рскомендустьсв. якшо; а) він переду групі підмета: Висію і'ні'ати картин; 6) до складу підмета входять слова і абстрактним зна­ченням. Решта івогаїНв забувається, п) підметом І іменник» кількісним иачсшіям беї іалсжнкх слів: Решта текла. В інших випадках вжява пься форма множини присудка.

Вправа і Я5. Напишіть тигр про свій факультет, максимально викори­стовуючи «ІЛЬКІСЙ ЧИСЛІВНИКИ.

вправа ІВб. Пиро»-.а»уто снооосполучвнмв українською мовою І спадіть а ними речення

Шетідссяіи юьаеиеров, па дсаяност» пати прсіпривтиях, ляумстам пктндесяги семи студепг*м. дяум і¹ • ■ семи іадц'і. на восьми сіра-ншіан. ііятью детьми, о восемилеспя лвух рзбочи>. лвенддиатью столами.

Вправа 107. гпкс'. випишіть «нсчівники з <менни«лми,

поосніть їх за «зо* Запам'ятайте «аалисуються числіяиики в ділових

документа*.

Заинги іінфршої іифори-.■

Простий кількісний інспвііик. який ішзшмс є число (без

окяішхи ил мдишіш внчір>) в ішшсу виїворкчгтьсв словом її не іш-ррою ІОгфектних виробів... потішні бути не бйоЛШ ввах). Так само пишуться

'.ч.і. інснвнчки шат позначаються часові межі {іипрч'уання

потінні тривати три - п'ять иісяцМ Якшо однозначне ЧЖвЯ супро-волжугться найменуванням одиниць виміру, вонт пишеться і, фрлчи І } центнерів сіна). Складні Й складені числівники івігмймо ипічтуютьс* цифрами, крім тия випадків, коли ними починаться речення і.ппр.. £ціе нлбп.-ховано 2Я виробів і иіеїпартії і Дввенять вісім виробі* - ції ї партії бую ніЛракпванп) Цлі числа, які '.кражахтгх кількома шахами, при­йнято іаїшсупд'и. РотГчиииочи їх на класи за доіккоммо пропусків Місце пропусків залежить віл сисісчн обчистення (при десяткової — кожен четвертин знак: 100 000 т, 253 530 грн).

Запис порядкових числівників відрізняється кіл іашісу іолькісннх. Якшо апне ведстьсі арабськими цифрами, то іюрхдхшшн числівник вво литься в іскст і відмінковим іакшчсиняи (іа 3-м класом точності, радіо-і/>ии.чичі 1-го класу). Прн перерахуванні кількох порядкових чненвиньів відмінкове іакшченшт стваиться лише одші рят вироби 1.2 і 3-го сортів

Складні слова, перша частина яких — пифрове позначення, мажуть писатися її документами комЛшонано:

ИЮ-віосотамшй, 50-кілпчетровии (другу частину таких нате дояю-ляпься скорочувати, якшо ис одиниця виміру: ІО-км, 4-мм).

Окремі види інформації передаються у вшляді «мішаною запису, вкий складеться і цифр і слів (можна 4⁷3000.» можна 473 тис.) {За А. Аі- - і

Запитання для самоконтролю

1. Що таке таблиця? До яких вил'в документів вона нале-
жить?

2. Які реквізити містить таблиця?

3. Яка частина мови називається числівником?

 

4. У формі якого відмінка й числа вживаються іменники при числівниках два. три, чотири?

5. Як вживаються іменники при числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль?

6. Як вживаються іменники з неозначено-кількісними числів­никами?

7. Форму яко^го відмінка й числа мають іменники при дробо­вих числівниках?

Увага! Культура мовлення!

Запам'ятайте значений терміте

Колега — товариш по спільній службі, навчанню; особа тієї самої професії.

Колегіальність — принцип управління, за якою керівництво здійснює не одна особа, а група осіб, що мають рівні права й обов'язки у розв'язанні питань, віднесених до їхньої компетенції.

Комерція — діяльність, пов'язана з реаліззціоо товарів.

Компенсація — відшкодування, винагорода за будь-що (ком­пенсація збитків, грошова компенсація).

Компроміс — згода, порозуміння із суперником, досягнуті шляхом взаємних поступок.

Конвенція — І) угода, міжнародний логовір з якихось спе­ціальних питань: 2) логовір між підпригметвамн П організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва тощо.

Конверсія — І) заміна раніше випущених державних попік новою, щоб подовжити строки кредиту Гі змінити умови ПОЗИВНІ 2} обмін волюти країни на іноземну.

Консенсус збіг думок, згода у спірних питаннях.

Конто — рахунок.

Контракт — договір, письмова угода сторін.

Контрактація — укладеній і кнм-нсбудь договору, контракту

Конфіденційний — довірчий, секретний, гой. що не підлягає розголошенню, публікації.

Концееїв — договір перелання на певних умовах і на певний термін громадянам або юридичним особам, здебільшого інозем­ним, права експлуатації лісів, надр, підприємств.

Кооператив — добровільне об'єднання людей, які на пайовик засадах спільно займаються певним видом господарської діяль­ності.

Кйиія — точний список з оригіналу.

Корпорація — товариство, спілка, сукупність осіб, об'єднаних на основі комерційних, цехових та інших інтересів.

Кредит — 1) особлива форма руху вартості, продаж товарів 1 відстрочкою платежу або лередання на певний термін грошей та матеріальних цінностей і умовою Іх повернення; 2) сума, включена ло кошторису в межах якої дозволяються витрати на певні потреби.

Кредитор — громадянин або юридична особа, що надала в позичку гроші або передала в борг товари й маг іграво вимагати їх від боржника.

Кур'єр — і) службовець, який розносить ділові папери; 2) осо­ба для роз'їздів у термінових справах. Куртьє — посередник.

Ліцензія —дозвіл, шо надається організаціям, на право вве­зення товарів з-та кордону й вивезення їх за кордон.

Ломбард — кредитна установа, що надає населенню позички за певний процент під заставу цінних речей.

Маклер - професійний посередник під час укладання тор­говельних і біржових угод.

Маркетяііі — система заходів з вивчення ринку та організація збуту товарів

Меиеджеря — наймані професійні керівники (директори під­приємств, керівники окремих підрозділів) у концернах, трестах.

 

§ 3. Список. Перелік

Список — це реєстрація предметів, осіб, документів. Він скла-литься в певному порядку. Найпоизттренішим •: ліфалітний список, вю вділяє собою перелік кого-нсбудь або чого-небудь за алфавітом. Якщо ие список осіб, то ім'я та по батькові пишуться після прізвиша.

Перелік — не перерахування предметів, осіб і об єктів, на які поширюються певні норми Й вимоїн.

Отже, список і перелік—дуже близькі документи, які рішаться за пріпнлчсігням.

Список і перелік містять такі реквізити:

і. Номер.

Роїлія V

2. Тематичний заголовок.

3. Основну частину, шо містить графи і рядки (обов'язковою г
графа «№ зо пор.»).

Зразок списку Й переліку:

Список № 4

студентів IV курсу філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя, які працюють у школах м. Ніжина на місці вчителя

 

Ла з/а	Пріпник, ім та по Лапнім	Лі іввоав	Адреса ішпмв
	Ліілруїшис Ганн» Миколаївна	Середня школа № 2	пул. Грінченка. 4>
2.	Бойко Степші ік1'чч(нч	Ссрсднв школа № 20	вул. Молшпка. Іа
3.	Кожина Ірина 'ісошлншп	Школа-інгсрнат гп 5	пул Шевченка, 12

 

Перелік документів, на які ставиться гербова печяткя

Акти (приймання закінчених будівельних об'ектів. обладнання, виконання робіт; списання; експергнзн тощо).

Аркуші погодження нормативно-ггранових актів.

Висновки й відгуки установ на днссріаінї й ївшрсфсратн. що наїїравляються до Вищої атестаиІшюї комісії України.

Довідки (лімітні; про виплату страхових сум; використання бюджетних аснінувань на заробітну плату, про нараховану й на­лежну зарплату тошо).

Доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, бюджетні, банківські, пенсійні, платіжні доручення.

Договори (про матеріальну відповідальність, науково-технічне співробітшштво. підряди, оренду приміщень; про здійснення робіт тощо).

Завдання (на проектування об'єктів, капітальне будівництво тошо).

Заяви (про а кредити в. про відмову від акцепту тощо). Заявки (на обладнання, винаходи тошо). Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають пра­во здійснювати фінансово-господарські операції. Кошторис витрат.

Листи їчарангІйні (на виконання робиг, плслуг).;
Подання і хлопотааня. ^г* ¹ "'■

Поовідчвкня про аідзядженнд- 4"Я*ЦІ ■«*

Протоколи{погодженняпланівгнжанань),;'*^!* ■•■

гЧеетри (чехів, біоаджтннх доруче«ь). '• ^: * '

СЮШфКЮІЇ (ВИробІВ, Гїл)С^гукДДатощо).. «'А*?-*.'- -'Кі*

Статути державних установ. ⁴ '^:" ^и' ■ ■'' ■^и

Титульні списки. Штатні розписи.

■v л>. >■ ■■ яв'-.:'.: ■■ і

§ 4. Правопис прислівників - -

Прислівник належить до тих частин мози, що н досі полов-нюкггься аовнми словами, особливо за рахунок гприйменииково-шенннтлвих сполучень {деякі з них пегжвшли в прнслівникзі, іиш збігають ознаки сполучення імезтика з ггрийі\«ннн»ім). Щоб розрізнити прислівники і сполучення прік№вюш>яоготтігг>', необ­хідно з'ясувати на основі сижаксичннх зв'язків, наскільки збере* жеве значення ггрсдметиості в ичезочиках, від яках вони гуоходять.

Разом гашгуться:

1. Пр«<адівникй, утворені від іменника, кшшшьої корсотсої форми прикметника, числіввкка, заітькннива, прислівника у поєд­нанні з прийменником:: ввечері, востаннє, втроє, внічию, занадто.

2. Складні прислівники, утворені з кількох основ: мимоволі, насамперед, повсякчас, праворуч, тимчасово, привселюдно.

3. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що; як- 3 будь-яке» частиною мовн: абикуди, анІсФ лечки, деколи, чимало, щодня, якнайбільше.

Окремо ггашутьсх:

І. Прнсл«втомві сполучення, УГНОЄНІ від ником. Найчастіше в них вживаються такі лрііймениикк:

бет.* без упину, без відома, без жалю, без пуття, без сумніву; в: в нагороду, в мі0, б разі, уві сні;

доґ до вподоби, до діла, до загину, до краю, до останку, до побачення, до пуття, до сих пір, до смаку, до сьогодні;

»; з» розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю;

на: на вибір, на видноті, на віку, на зло, на світанку, на%-доЯраніч, на око, на диво;. ■ *^:

Розділ V

під: під ■ ■ і', під ситу, під вечір:
по: чи смозі, по.можливості, по правг)І. по суті.
2. '-іиі ■'■ сполучення, в яких повторюються основи,

розділені прийменниками: раз у раз, з боку чи бік. Лемь за днем, з року а рік. а також сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником а орудному відмінку: кінець кін­цем, ікпіим одна, сама самотою.

Через дефіс пішіуться:

1. Прислівники, в яких повторюються основи: рано-вранці, ледве-ледве, зроду-віку. люСкміорого (синонімічні та антонімічні прислівники).

2. Прислівники, у яких повторювані основи роїділсні приймен­никами, шо перейшли у префікси, та частками: всього-на-всього, де-не-де. хоч-не-хоч. капі-не-каїи. будь-що-будь.

3. Прислівники, утворені иід прикметників і займснішків за допомогою префікса по- і суфіксів -н,- -ану: по-нашому, по-ки-ївсьюі.

4. Прислівники, утворені з префікса по- і порядкового числів­ника на -в: по-перше, по-четверте.

5. Прислівники по-.штині, на-гора, десь-кошсь. десь-інде, дссь-інкаїи. геть-чисто.

 

§ 5. Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи булову простих речень, поєд­нуються в «дине смислове, граматичне га інтонаційне ціле: Сад поїщчяун о. і сонне т тамі, і гзмії. даіеч. генієм іюдськи.ч (Рил).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простіш реченням, вони виражають відносно завершену думку, мають гра­матичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами проспіх речень складні речення є досконалим способом форму­лювання, вігражсннв і повідомлення думок.

Будівельним матеріалом для складного речення є прості речен­ня: На заході ще жеврію небо, а в степу вже звМодшЛ ніч. (У цьо­му реченні можна виділити дві частини, які характеризуються від­носною самостійністю) Частини складною речсшія з'єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних

займенників і прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співаіднесеності.

Частини складною речення Ггосднуїогься слаїучвиковнм і без­сполучниковим зв'язком:

Складне речення

Сполучникове

Безсполучникове

 

Складносурядне

Складнопідрядне

 

У межах сполучникового зв'язку видіяяжгть*

спосіб сурядності (коли частин схладного речеаня поєдну­ються за допомогою сурядних сяолучнихіа як рівноігравні, неза­лежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову й струк­турну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснзос другу, допов-нюючи, пояснюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного речення нази­вають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядив без головного кнуватн не можуть. Під­рядні сполучники й сполучні слова, які не належать ні до склад­носурядного, ні до простото речення, служать засобом вираження зв'язку в таких конструкціях.

Безсполучниковий зв'язок полягає в поеднакні частин склад­ною речення в єдине ціле без сполучників або сполучник слід за змзстомта інтонаційно.

 

§ в. Розділові знаки у складносурядних реченнях

Склади о суридинч називається речення, синтаксично рівно­правні предикативні чаетиан якого тюсануготься в одне граматичне й смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними*. *, к, та (в значенні і); протиставними: а, але. та (в значенні але), проте, зате, однак; рсшіао^іШН'-або, чи,а, чи.,.чи,то,..то, чито.,.чито).

І. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єдналь­ними, проти ставними й розділовими сло*гучккхами, ставиться

 

,■. -.у.'.-.і:—чн" _.

комі: Довкоча 6\чіиночків цвів бузок, і на білі стіни паїкіла проюра тінь від листя (Панн): Нас розлучали з рідними, і.життям і на­віть — з мрісю. аче нішо й ніколи нас не рогчучачо і вірою (Од.); Чарівне шннг. та найииліша серцю таки іемчя (Іван): Го мати гукаг.то мати шепоче, мене виряджаючи вдальнші дорогу (Всю).

Кома не стажитгея між частинами складносурядною речення, якшо вони

■) нацої і. спільний лруюрялннй член або спільне вставне слово й поглтгуитгься нтіьіорюванішн сполучішкдми і, та (п шаченні і), спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тиьки. лише, мабуть. На хвилину рантам стихій гаїиси і спи­нилися тіні (Смол). Мабуть, батько ще дужче посивів і йоти ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухаї десь нниску та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.);

Примітка Якшп ст пяучммки І (в), та (і) повторюються, то апмя ставиться. ЇЛиаіі - я І Мтгр иіч» «осяяні. І дощ ВВВВВВРЯ 3 мсОв чорним. ШК сши (Тмч)

б) мають спільне підрядне речення^- Каш ж одчинили вікно,
івиячо впало на ціле море напружених, слаиіьотамих облич і крізь
візою в хату влетіла стоока тривого (Коц.);

в) виражені двома спонукальними чи нні-ільнимн реченнями:

Надіє' Надії'.. О хто тебе ніжно на грубах не грів і хто за тобою орлаи не летів⁷ (Олесь); Хай.лягають іиоршки на обличчя і все вище тш-не кров.моя. юності в Віт чи зни я позичу і пісень позичу в солов'я (Сос.);

г) виражені двома наїнвнимн або безособовими реченнями:

Вітер і ік>щ. Ніч, якої ніхто не забуде (Лонж У.Дощию і в пнитрі віяло прохолодою (Гол.);

Пряника Мш пгосибояими. рсшшімл ш станеться, ааию 1я присудки мсішнямамі и інічгннам Рпітмчн ■<• «/ я - ■-■ 'ц шшітші тчтґнлітачі (Гол)

д) виражені окличними реченнями: Який пріктір І як легко
дихати під вшокмм небом Кавкату! (Мас.).

2. Якщо частини складнослтзядного речення, і'с днані сполуч-инкани і а.) та іи. та й. а. вираяииоть швидку або несподівану іміну подій або рпке протиставлення, тоді перед сполучнншм оглядяться тире Хвилини ще — і схід розпише в сліпучі барви небо-схил (Масі. Закрався вечір, оошуміїа праця, як стволи, затремтіли ліхтарі та діти наші ночі не бояться (Рил.).

3. Якщо друга частина сіиаднсчгурядного речення виражає на­слідок або висновок з тою. про шо йдеться в першій, ставиться тирс, інколи кона Й тире: іималетиа наб землею, і от весна — /все я цвіту (Сос); Я вірю в диво' Прмйле час. — і ним) и рівні вста­нуть «гній й здійсняться ирїївеіурхв! (Олесь).

4 Якщо частіш сьтадносурядного реченні, з'єднані сполуч­никами о. але. проте, есе ж. однак і рідпіс «тіпальними і. та, дуже понінрсні або мають уже всередині розділові інаки. або далекі мі змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ста­вні ьсв крапка і комою Отак ми їхали, то і наїкаОиич виттям мотора пиуіись угору, то повинно спускаючись нниі, і чорний Черсчош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори іитаїи хвись іі святковою легкістю, і блакитного серпанку було повно І попереду, і гзаду, й над нами (Ґуц.).