Оцінка представництва у органах законодавчої влади

Представництво – це найважливіший елемент демократії. Ступінь, у якій законодавчий орган (як от Верховна Рада, міські ради, тощо) представляють потреби і прагнення громадян, визначатиме види втручання у вигляді фінансування, необхідного для розширення представництва. Наступні питання дозволяють ОГС оцінити представництво у законодавчих органах.

Чи сприяє законодавчий орган двосторонньому потоку інформації? Чи пояснюють законотворці, їх працівники та їх публікації, яким чином приймаються рішення? Чи є публічні записи законодавчих дій? Чи намагається законодавчий орган отримати дані щодо громадської думки (через публічні слухання, опитування тощо)? Чи мають члени парламенту районні або місцеві представницькі офіси (приймальні), або чи мають вони стимули створювати такі офіси?

Наскільки відкритим і підзвітним є законодавчий орган перед громадськістю і ЗМІ? Чи можуть громадяни та репортери відвідувати пленарні засідання та зустрічі комітетів, на яких розробляються законодавчі акти? Чи мають репортери та редактори доступ до процесів і функцій, і чи розуміють вони їх?

Чи проводять комітети публічні слухання? Якою є процедура доведення громадської думки до відома комітету? Чи публікуються оголошення про засідання комітету? Чи легко дістатись місця проведення засідання?

Чи прислухаються політичні партії до громадської думки? Чи заохочують і дозволяють політичні партії висловлення громадської думки для визначення платформ партії та політичних пропозицій?

Чи ефективно взаємодіють із законодавчим органом організовані групи інтересів? Чи в змозі ОГС виконувати свою роль щодо захисту прав і представництва інтересів? Чи мають організовані групи рівний доступ до законодавчого органу?