ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ
Advocacy / Адвокасі (походить від грецьких слів ad -тут, в даний момент; voca - звати, закликати > закликати кого - або сюди) Lobbying/Лобіювання - англійського походження (“ lobby”- “лобі” - парламентські кулуари) Лобізм в сучасному розумінні - система и практика реалізаціі інтересів різних груп (спілок і об’єднань) або громадян шляхом організованого впливу на законодавчу та адміністративну діяльність державних та самоврядних, бізнесових структур. Серед лобістів можна виділити наступні групи: Політичні, іноземні, економічні, регіональні та громадські: Політичні лобісти – це, насамперед, фінансово-економічні і соціальні групи, які здобувають необхідний вплив завдяки участі в полічичній боротьбі, процесах та передвиборчих кампаніях; Іноземні лобісти – це впливові іноземні «групи впливу»(політичні, державні, економічні), етнічні та національні громади; Економічні лобісти – це фінансово-економічні групи, що мають за мету формування переваг для сфер власної діяльності через створення надконкурентних умов для здобуття прибутків та монопольних позицій в даній сфері фінансово-економічних процесів; Регіональні лобісти – це групи впливу, що формують систему преференцій за територіальною ознакою розміщення групи; Громадські лобісти – це групи впливу орієнтовані на зміну рішення з метою формування політичних, соціальних та правових умов діяльності застосованих для широкого кола користувачів та груп. Три основних предмети, які можна лобіювати в органах влади: n ресурс (коли застосовуються дії, для того, щоб перерозподілити на свою користь суспільний ресурс); n проблема (коли застосовуються дії по усуненню проблемної ситуації, перепон у здійстенні тої чи іншої діяльності); n позиція (дії спрямовані для отримання статуса, отримання монопольної позиції); Адвокасі - це діяльність з представлення інтересів громадян шляхом їх участі в процесі прийняття рішень, націлених на зміну політики влади на місцевому або державному рівні; свідомості учасників процесу; законодавства Адвокасі - це ряд взаємопозв'язаних кроків, спрямованихна довгострокові зміни в суспільстві, громаді або способи ухвалення політичних рішень за допомогою мобілізації громадськості
Базові засади громадського лобіювання: · Діяльність для людей · Усвідомлення власної сили · Вплив/залучення тих, хто ухвалює рішення · Відвертість · Здатність побачити загальні проблеми і організуватися для їх вирішення
Об'єкти лобістської діяльності: органи законодавчих, виконавчих і судових влад. Ступінь впливу лобістів на органи державної влади залежить від правових норм, що склалися в країні, і політичної практики. Види лобістської діяльності розрізняються залежно від: 1) об'єкту лобіювання (законодавчий, виконавчий і судовий лобізм); 2) суб'єкта лобіювання (політичний, економічний, соціальний, регіональний, іноземний лобізм); 3) взаємин об'єкту і суб'єкта лобіювання (плюралистский і корпоративний лобізм); 4) механізму досягнення мети (правотворчий, такий, що реалізовується через нормативні акти в законодавчих органах влади, і правозастосувальний, що досягається через акти застосування права); прямий - вплив на особистій зустрічі на об'єкт тиску або через його родичів, друзів і т.д. і непрямий - непрямий вплив на об'єкт тиску, формує його уявлення про питання лобіювання. 5) часу дії (довгостроковий, тобто поступовий, і короткостроковий, спрямований на ухвалення одного або декілька рішень).
Три моделі громадського лобіювання: · Кейс – лобіювання (лобіювання спрямоване на створення прециндента в даній сфері діяльності); · Адміністративне лобіювання (лобіювання спрямоване на зміну процедур); · Законодавче лобіювання (лобіювання спрямоване на зміну правових норм).
„Що таке стратегічне планування і чому воно є важливим для громадянського представництва”
|