Діагностика ізоімунного конфлікту.

Анамнез: переливання крові без урахування Rh-належності, аборти, мертвонародження чи народження дітей з ГХ, відомості про специфічну профілактику ізоімунізації при попередніх вагітностях.

Визначення титру Rh-Ат у динаміці з ранніх термінів вагітності. Зростання та нестабільність титру Rh-Ат свідчать про Rh-конфлікт. При титрі 1:32 і вище ГХ зустрічається частіше, ризик внутрішньоутробної загибелі плода високий.

Визначення групових Ат проводять у вагітних з 0(I) групою крові, які мають в анамнезі самовільні аборти, мертвонародження, смерть немовлят від ГХ.

Внаслідок проникнення плідних антигенів до організму матері утворюють антитіла, які мають змогу проникати до плода і викликати гемоліз еритроцитів, утворення непрямого токсичного білірубіну, розивається гемолітична хвороба плода, анемія, внаслідок руйнування еритроцитів, жовтяниця.

Непрямий токсичний білірубін призводить до виникнення жовтяниці шкіри та слизових оболонок, накопичення білірубіну в ядрах клітин мозку, ацидозу внаслідок блокади дихальних ферментів, що в свою чергу призводить до збільшення проникності судин та набряків.

Гемолітична анемія призводить до компенсаторного екстра медулярного кровотворення в печінці та селезінці, виникнення гепатосленомегалії.

Клінічно виділяють наступні форми гемолітичної хвороби:

- Анемічна – зниження гемоглобіну, гематокриту;

- Жовтушна;

- Набрякова.

За класифікацією ВООЗ розрізняють:

- Гемолітичну анемію без жовтяниці та анасарки

- Гемолітичну анемію з жовтяницею

- Гемолітичну анемію з анасаркою.

При резус-конфлікті вагітність часто ускладнюється невиношуванням, прееклампсією, анемією, гіпотензією, порушенням функції печінки, дистресом плода, антенатальною загибеллю плода.