Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Способи утворення юридичних термінів.






Виокремлюють такі способи юридичного термінотворення як вторинна номінаці, морфологічний, синтаксичний і запозичення.

Вторинна номінація – це такий спосіб термінотворення, при якому слово літературної мови набуває ознак терміну і позначає поняття певної предметної галузі. Наприклад, слово «суд» − слово літературної мови, яке в межах юридичної науки позначає орган правосуддя, тоді я к поза межами юридичної науки слово суд має ще й інші значення (суд Божий, розсуд, оцінка та ін.)

Синтаксичний спосіб полягає в утворення словосполучень з юридичними термінами.

Перше місце за продуктивністю складає синтаксичний спосіб: термінологічні словосполучення складають приблизно 80% законодавчого словника.

Термінологічні сполучення складаються із стрижневого і залежних (атрибутивних) компонентів, які уточнюють, конкретизують значення основного терміна (сімейне право, право на життя, право законодавчої ініціативи). Вони мають достатньо високий класифікаційний потенціал, виділяючи позначуване з ряду аналогічного за диференційними або додатковими ознаками і здійснюючи систематизацію понять за родо-видовим принципом Наприклад, родова назва право (сукупність правових норм) видова характеристика (сфера правового регулювання) п. держане, адміністративне, цивільне, кримінальне, конституційне, трудове, сімейне, земельне, фінансове, екологічне, міжнародне та ін.

Словосполучення тому є найбільш продуктивним способом сучасного термінотворення, що вони сприяють точності й однозначності термінології.

Морфологічний спосіб творення юридичних термінів полягає у термінотворенні за допомогою зміни частин слова. Він має декілька підвидів. Це афіксація (заволодіння, правник, підсудність), безсуфіксний (розшук), словоскладання (судоустрій), змішаний (законодавство). Серед юридичних термінів і номенклатурних назв усе більшого поширення набувають скорочені форми абревіатури. Тенденцію до лаконічності термінології реалізують також терміни, утворені шляхом субстантивації (прикметник іменник): затриманий, оперуповноважений, підсудний, потерпілий, слідчий.

Запозичення терміну відбувається з іншої мови разом з поняттям, яке цей термін позначає.

Спеціальне дослідження юридичної термінології було здійснене М. Вербенєц, яка встановила ряд закономірностей в утворенні та функціонуванні юридичної термінології . У цьому дослідженні розглядаються такі термінотворчі техніки: неосемантизація, неологізація, поповнення термінолексикону запозиченнями та інтернаціоналізмами. У термінотворенні неосемантизація є домінантною технікою, оскільки вона передбачає набуття лексемою нових семантичних значень через глибоке і тривале переосмислення нового вжитку семи слова. Серед неосемантизмів виділено дві підгрупи: а) неосемантизми, що виникли внаслідок використання в межах даного термінологічного лексикону нового значення термінів інших систем, водночас зберігаючи первинну семантичну прозорість (транстермінологізація): еталон, фонограма та ін.; б) неосемантизми, що виникли як результат переносного вживання слів загальнонаціональної мови (термінологізація і семантична деривація): злиття, прaвила та ін.

У групі неологізмів розглянуто три основні класи нових термінологічних одиниць: а) одиниці, побудовані виключно на питомій основі: суд, свідок та ін.; б) одиниці, створені на питомій основі, але з використанням іншомовних терміноелементів: екс-голова, cубпідряд; в) одиниці, створені виключно на базі терміноелементів іншомовного походження: контрабандист, сублізінг та ін.

Принциповою різницею між запозиченнями та інтернаціоналізмами є кількість мов, у яких зустрічається даний термін: інтернаціоналізм – це особливий тип запозичення, що існує паралельно в щонайменше трьох неспоріднених мовах. Нові терміноодиниці входили до української мови з латинської та грецької мов, пізніше – переважно з німецької та французької, безпосередньо або опосередковано (часто за посередництвом польської). Запозиченими через мову-посередника з першоджерела виявлено такі терміноодиниці: абсолютизм – absolutyzm (франц. absolutisme від лат. absolutus), вердикт (англ., франц. verdict від лат. veredictum), диктат (нім. Dictat від лат. dicto), контрабанда (італ. contrabando від лат. contra та італ. bandо) та ін. У наш час юридичні терміни здебільшого запозичуються з англійської мови.

Серед моделей термінотворення виділено і проаналізовано афіксальне словотворення (пре- та суфіксальні деривати), осново- і словоскладання, а також абревіацію. Названі дериваційні моделі передбачають використання як внутрішніх ресурсів мови, так і запозичення інтернаціональних морфем.

Найпоширенішими словотвірними префіксами в юридичній терміносистемі української мови є: від-, пре-, при-, пере-, ви-, до-, за-, на-, об-, роз- тощо. Префікси в аналізованій терміносистемі утворюються найчастіше на основі: а) прийменників: без-, в-, від-; б) часток, переважно не-; в) інших префіксів: недо-, обез-; г) префіксоїдів: віце-, екс-, теле-, авто-, екс- та ін. За характером функцій і семантикою всі префікси поділяються в юридичній терміносистемі на три типи: 1) найдавніші іменні пра- – з функцією віднесеності до певного історичного періоду; 2) спільні для іменників та прикметників: не-, недо-, без-, між- – з функцією кореляцій семантичних відношень (опозиції, співмірності, неповноти та ін.); 3) спільні для іменників і дієслів: до-, за-, на-, пре-, пере-, од- – з функцією конотативних уточнень семантичного обсягу терміна.

Серед найпоширеніших суфіксів у сфері творення юридичних термінів М. Вербенєц виділила: а) іменниковий суфікс -ник зі значенням особи чоловічого роду і жіночий відповідник -ниц-я (пор. з пол. -nik-/-nic-a); б) іменниковий суфікс -тв-о зі збірним значенням (пор. з пол. -tw-o); в) віддієслівно-іменникові суфікси -анн-я (-янн-я), -енн-я, -інн-я (-їнн-я) зі значенням дії, стану, процесу (пор. з пол. -an-ie (-jan-ie), -en-ie (-jen-ie); г) іменниковий суфікс -тель зі значенням особи (пор. з пол. -ciel); ґ) іменниковий суфікс -ість із абстрактним значенням (пор. з пол. -ość); д) суфікс -ин-а зі значенням одиничності; е) дієслівні суфікси -ота-ти, -оті-ти, -ну-ти зі значенням дії (пор. з пол. -ną-ć).

Особливістю юридичного термінотворення є закріплення за афіксами сталих термінологічних значень: анти- у значенні протилежності поняттю, вираженому коренем; віце- в назвах осіб, що мають високі посади у значенні „другий”; ре- – повторюваність; суб- – підпорядкованість.

У дослідженні М. Вербенєц розглянуто основні моделі словоскладання та основоскладання, що зустрічаються в українському юридичному термінотворенні , зокрема проаналізовано продуктивність безафіксальних та афіксальних способів слово- та основоскладання. Серед складних термінів типовими є двоосновні, такі як: злочин, очевидець та ін. Серед складених юридичних термінів за морфологічною будовою виділено такі структурні типи: 1. Субстантивні (іменник у головній ролі), що поділяються на: а) іменник + іменник: слухання справи; б) іменник + прикметник: бюджетна дотація; в) іменник + числівник: четверта влада; г) іменник + прийменник: угода про працю. 2. Ад’єктивні (прикметник або прийменник у головній ролі), серед яких виділяємо: а) прикметник + іменник: небезпечні наслідки; б) прикметник + прийменник: відповідальний за шкоду. 3. Дієслівні (головний компонент складеної дериваційної моделі – дієслово): а) дієслово + іменник: внести проект; б) дієслово + прийменник: взяти в кредит. Характерним для нормативних актів є формування багатослівних термінологічних словосполучень, що складаються з трьох і більше слів, напр., злочин проти громадського порядку, відповідність конституційній нормі та ін.

У дослідженні М. Вербенєц виявлено, що і нормативні акти, і юридична фахова література насичені ініціальними абревіатурами та усічено-словесними утвореннями типу: ВР, КК, ЦПК, Держстандарт, Київміськрада та ін. Інші дослідники юридичної термінології також вказують на те, що серед юридичної термінології і номенклатурних назв дедалі більшого поширення набувають скорочені форми – абревіатури (Європарламент, Інтерпол, НАТО, ОБСЄ, Мін’юст, ЦПК) .

 

Труднощі використання юридичної та офіційної лексики, пов’язані з явищами синоніми, омоніми, багатозначності, паронімії. Незважаючи на те, що синонімія є природним виявом законів розвитку мови, у термінології вона небажана (нагадаємо, що синоніми (від грец. однойменний) – це слова, що мають спільне, близьке або тотожне значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичним забарвленням). Проте в українській юридичній термінології синонімія досить поширене явище, що зумовлене низкою мовних і позамовних причин: 1) постійним розвитком юридичної науки, що супроводжується появою нових понять та бажанням дата кожному поняттю найточнішу номінацію; 2) неузгодженістю термінології; 3) наявністю застарілих назв, що функціонують паралельно з новими; 4) відродженням вдалих термінів, які з певних причин протягом певного часу не використовували; 5) паралельним використанням запозиченого й питомого терміна; 6) номінацією того самого поняття різними науковими школами; 7) різний переклад іншомовного терміна тощо.

У зв’язку із зазначеним витворилися такі групи синонімів:

- лексичні (або відносні) – відрізняються смисловими відтінками значення, напр.: слова екземпляр і примірник збігаються у значенні одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних, але тільки словом екземпляр позначаємо представника (переважно рідкісного) якогось роду тварин, рослин і з переносним значенням – особу, що відзначається якимись дивними або негативними рисами , і тільки словом примірник – документи, друковану продукцію тощо (отже, у професійному мовленні: акт складено у двох примірниках); взаємини, стосунки, відносини збігаються у значенні взаємозв’язок між окремим людьми чи групами людей, але взаємини між братом і сестрою, приятельські, добросусідські стосунки, відносини між державами (як термін у різних галузях науки, переважно суспільного, економічного та політичного напряму, використовують лише відносини: виробничі, міжнародні, дипломатичні, торговельні, ринкові, товарні, кредитні; отже, зв’язок між подружжям чи будь-якими членами сім’ї у побутовому мовленні позначає мо словом взаємини і цей же зв’язок у законодавстві – словом відносини: Особи, які проживають однією сім’єю.., можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі ; порівн. ще: рішення, вирішення, розв’язання, розв’язок, ухвала, постанова, вирок, присуд; заява, прохання, скарга, апеляція, клопотання, петиція; період, етап, епоха, ера, час, пора, вік, проміжок часу і под. синонімічні ряди;

- стилістичні – це слова або словосполучення, що відрізняються стилістичним та емоційним забарвленням, напр.: говорити (нейт.), мовити, казати, виголошувати (офіц.: доповідь, вирок), ректи (заст., уроч., хоча речник -офіц.), пророчити, верзти (знижене), торохтіти, молоти і т. д.); активний, ініціативний (офіц.), діяльний, беручкий, непосидющий, невтомний, енергійний, моторний (розм.); синоніми в ряду з домінантою документи (ділові папери, папери, джерела, першоджерела) різняться і лексично, і стилістично;

- абсолютні (у термінології дублети) – у кожному контексті можуть бути використанні без будь-яких застережень, оскільки зовсім не відрізняються значенням один від одного, а лише звукокомплексом і джерелом походження (у юристів: рапорт і донесення; підприємницьке законодавство і законодавство про підприємництво, позбавлення волі й ув’язнення, юридичний і правничий, але тільки юридична особа).

Отож, синонімічні засоби мають глибоко національний характер і свідчать про самобутність та специфіку мови. Добираючи слова з синонімічного ряду, треба враховувати відтінок у значенні і стильову належність. Уміле використання синонімів робить мовлення досконалішим, а надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову. У юридичній мові виникають ускладнення з вибором точнішого слова з низки тотожних при перекладах спеціальної літератури, зокрема російської, коли в ній на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Тут треба бути особливо уважним оскільки часом і заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту. Порівн.: заместитель – замісник (посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника) і заступник (офіційна посада); билет − квиток (у словосполученнях: театральний, залізничний, студентський квиток) і білет (кредитний, банківський, екзаменаційний); следующнй – наступний (з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень) і подальший (означає абстрактне поняття: подальше життя, подальша доля); положите – положення (горизонтальне, вертикальне), становище (міжнародне, офіційне) і стан (безпорадний); опираться – спиратися (на знання, досвід, уміння) і опиратися (чинити опір); общесгвеииьш — суспільний (лад, клас) і громадський (осуд, порядок, діяч, робота, справа); тетерь – тепер (виражає теперішній час, з таким же значенням використовують слова нині, сьогодні) і зараз (характеризує момент розмови тобто цієї миті, цієї хвилини); заключение – укладання (договору), підписання (пакту), ув’язнення і взяття (в лапки, дужки) і багато ін.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 5802. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.018 сек.) русская версия | украинская версия