Лабораторна робота № 13

 

Обробка символьних даних

 

Мета роботи – оволодіння навичками алгоритмізації та програмування задач на символьні дані; використання функцій обробки символьних даних.

 

Теоретична частина

 

Символьною (текстовою, рядковою) величиною називають сукупність символів, над якими неможливо виконувати арифметичні операції.

Аналогічно із числовими даними розрізняють символьні константи, змінні, масиви символів, функції та оператори для обробки символьних даних.

Символьнаконстанта (рядок символів) – група символів (разом із пропуском), що міститься в лапках, наприклад, "АВСD", "Бейсик", "123". Рядок символів може не мати жодного символу, тоді він називається пустим або нульовим рядком.

Символьна змінна – змінна, що приймає значення символьної константи. Звичайно, тип її задається символом $ в кінці імені: A$, ВВ$.

Символьні змінні можуть бути індексовані, тобто бути елементами одно- і двовимірних масивів. Наприклад:

DIM X$(5)

X$(1)="C": X$(2)="T": X$(3)="A": X$(4)="P": X$="T";

DIM B$(5)

DATA "Функція", "LEN", "визначає";,

DATA "довжину", "рядка";

FOR I=1 TO 5

READ B$(I)

NEXT

Для обробки символьних даних використовуються оператори READ, LINE INPUT, PRINT, оператор присвоєння, оператор циклу, а також стандартні функції.

З¢єднання символьних змінних виконується за допомогою операції конкатенації, що позначається символом «+». Наприклад, якщо А$ = "Оболонка", В$ = "Windows", то C$=A$+" "+B$ отримає значення «Оболонка Windows».

Над символьними виразами та величинами виконуються операції порівняння. Порівняння виконується за кодами символів, що входять до порівнювальних рядків. Наприклад, значення виразу "AM">”AL” є істинним (код М більше коду L, так як M в алфавіті розміщено після L), а вираз "AM">"AN" – невірним.

Порівняння символьних даних використовуються в операторі IF. Дані, що відрізняються хоча б пропусками на початку або в кінці, не ідентичні.

Для подібної обробки можна використовувати відповідну функцію обробки рядків. Функція має ім’я і аргументи, які звичайно записуються через кому в круглих дужках. Якщо ім’я функції закінчується символом $, то в результаті її визову створюється рядок символів. Якщо символ $ в імені функції відсутній, то результат її роботи приймає ціле десяткове значення. Кожен символ у рядку має порядковий номер, починаючи з 1.

 

Символьні функції

 

QВАSIС має достатньо функцій для роботи з текстами.

Основні функції:

• визначення довжини символьної величини (LЕN);
• вибір частини символьної величини (LЕFТ$, RIGНТ$, МID$ і т.п.);
• пошук символьної величини (INSTR);
• формування символьної величини (STRING$, SHACE$);
• перетворення текстових значень в числові (VAL) і навпаки (STR$);
• приведення символьних до різних видів написання (малими буквами LCASЕ$ або великими UCASE $);
• отримання коду ASCII-символу (АSС);
• отримання символу, що відповідає коду АSCII (СНR$).

Для розуміння символьних функцій необхідно ознайомитися з кодовою системою, що використовується системою комп’ютерів.

Що таке АSCII?

 

Згадаємо, що комп’ютер може оперувати тільки числами. Проте комп’ютерна клавіатура містить не тільки цифри, але й багато інших символів: букви, розділові знаки, дужки тощо, які використовуються в програмах і їх розуміє комп’ютер. Кожному символу відповідає числовий код, який називається кодом АSCII.

Стандартні коди АSСII включають в себе 128 символів, що використовуються для роботи з екраном – це як букви англійського алфавіту, прописні і рядкові, так і розділові знаки та інші позначення, які можна знайти на клавіатурі. Деякі символи (коди 0-32) не мають свого зображення на екрані, але слугують для функцій керування, наприклад Esc (код 27). Ці символи можуть бути згенеровані в комп’ютері одноразовим натиском клавіші Alt і вводом їхнього коду АSСII на малій числовій клавіатурі: якщо ви натискаєте клавішу Esc, ви нічого не побачите на екрані, проте якщо ви натиснете і будете тримати клавішу Alt під час набору чисел 2 і 7 з малої числової клавіатури, то на екрані з¢явиться мала, спрямована вліво, стрілка.

Перші 128 символів в наборі є загальним стандартом, тоді як розширені коди АSСII включають в себе ще 128 символів, які можуть бути перетворені відповідно до ваших потреб — в псевдографіку, різні алфавіти (наприклад, української чи російської мови) і т.п. Ці перетворення – справа системних програмістів.

Всі символи містяться в файлах в вигляді АSСII кодів. Цей код, що ухвалений всім світом, забезпечує здатність обміну комп’ютерною інформацією. Коди АSСII дуже важливі, як і функції, які дозволяють працювати з ними.