Утоплення

Діагностичні критерії:

1.З'ясувати (по можливості) обставини випадка (скільки часу знаходився у воді, механізм утоплення, властивості води на догоспитальному етапі практичного значення не мають).

2.При справжньому втопленні (аспірація рідини в легені) спостерігається ціаноз шкіри і слизових оболонок, набрякання шийних і великих підшкірних вен, виділення з ротової порожнини пінистої рідини.

3.При сiнкопальному виді утоплення (рефлекторна зупинка серцевої діяльності і подиху при швидкому зануренні у воду) - шкіра бліда, виділень з носу і ротоглотки немає.

4.При асфiктичному утопленні (спочатку виникає ларiнгоспазм із гіпоксією і гiперкапнiєю) - клініка подібна до справжнього втоплення; при цьому велика кількість води попадає в шлунок.

5.Термінова оцінка стану подиху і серцевої діяльності.

Медична допомога:

1.Покласти дитину, що потонула, через стегно своєї ноги лицем вниз і видалити воду з ротоглотки, дихальних шляхів і шлунка; очистити ротову порожнину від стороннього вмісту.

2. Провести реанімаційні заходи по загальним принципам (див. прот. - клінічна смерть).

3.При збереженому або відновленому подиху - інгаляція 100% кисню в кількості 10 - 12 л/хв; після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл) внутрівенно, рання iнтубацiя трахеї, ШВЛ.

4.Додати потерпілому положення Тренделенбурга (з піднятим ножним кінцем), зігріти пацієнта.

5.Дренування шлунка через зонд.

6.Термінова госпіталізація до ВIТ.

7. При підозрі на травму шийного відділу хребта:

7.1.Уникати зсуву голови стосовно корпуса, підтримувати голову і шию потерпілого на одному рівні зі спиною.

7.2.Укласти потерпілого на дошку і зафіксувати до неї (простирадлом, ковдрою, ременями і т.п.).

7.3.Накласти комір Шанца.

7.4.При проведенні реанімації - шию не розгинати.