Великі і глибокі опіки
Діагностичні критерії: 1.В анамнезі уточнити причину, характер і час виникнення опікової травми. 2.Глибина ушкодження тканин визначається таким способом: · I ступінь - стадія еритеми - неповношаровий опік, ушкоджений епiдермiс, спостерігається почервоніння шкіри, набряк і біль; · II ступінь - стадія міхурів - неповношаровий опік, ушкоджений епiдермiс до сосочкового шару шкіри, відзначаються міхури, наповнені серозно-геморагiчною рідиною, набряк, сильний біль; · III ступінь - стадія некрозу - повношаровий опік, ушкоджені всі шари шкіри до підшкірної жирової клітковини, бліда і суха шкіра, може бути обвуглювання, ущільнена поверхня ураженої ділянки, утрата чутливості на обпаленій ділянці; стадія поділяється на IIIА - поразку до паросткового шару шкіри, збережена регенеративна функція, IIIБ - уражений і паростковий шар шкіри; · IV ступінь - стадія обвуглювання - поразка шкіри і глибоко лежачiх тканин аж до кісток. 3.Визначення площі опікової поверхні: · «правило долоні» - тільки для дітей старшого віку застосовується з метою визначення площі менш великих опіків, площа долонної поверхні дитини складає 1% усієї поверхні його тіла; · «правило дев'ятки» - тільки для дітей старшого віку застосовується з метою визначення площі великих опіків - площа голови і шиї дорівнює 9% поверхні тіла, верхньої кінцівки - 9%, нижньої кінцівки - 18%, передньої поверхні тулуба - 18%, задньої поверхні тулуба - 18%, промежини - 1%; для визначення простіру опікової поразки в педіатричній практиці застосовується також діаграма Lund і Browder 4.Шокогенною у дітей вважається загальна площа опікової поверхні: у немовлят і дітей до 1 року - 5-7%, у дітей старше 1 року - більш 10%. Медична допомога: 1.Припинити вплив фактора, що травмує. 2.Охолодження опікової поверхні, асептичні пов'язки (див. прот. - опіковий шок). 3.Раннє адекватне знеболювання і протишокова терапія (див. прот. - опіковий шок).
|
