Перегонка

В органічному синтезі для очистки і виділення органіч­­них сполук використову­єть­ся пе­ре­гонка. При перегонці ре­чо­ви­­на доводиться до кипін­ня, перево­диться в газоподіб­ний стан, а потім пари конден­су­ють­­ся в рідину. При пере­гонці па­рова фаза містить більшу кі­ль­­кість низькоки­плячого ком­по­нента, ніж рі­дина. При кон­ден­­­сації такої пари отриму­ють рі­­дину нового складу, зба­га­че­ну низь­кокиплячою фрак­цією (рис. 1.3).

При перегонці чистої речовини температура кипіння постійна, тому що склад рідини і пари однаковий.

Переганяти можна як рідкі, так і тверді речовини. Необхідною умовою вико-ристання цього методу є стійкість речовин до нагрівання. Температуру кипіння можна знизити, якщо переганяти речовину у вакуумі, причому це знижен­ня може бути на 100-150°С. Перегонка у вакуумі переважно використовується для висококиплячих речовин (200°С), тому що при такій пе­­ре­гонці знижується темпе­ра­тура кипіння і змен-шується можливість розкладу і, таким чином, ці суміші мають одну точку кипіння як індивідуальні речовини.

На діаграмі стану для та­­кої суміші буде спостері­га­тись максимум або мінімум тем­ператури кипіння. Вся су­міш перегониться в цій точці, тобто речовини ста- нуть нероз­дільні. Такі суміші називають неподільнокиплячими, або азеотропними (рис. 1.4).

Розрізняють просту і фра­к­­ційну перегонку. При про­стій перегонці дистилят зби­рають в один приймач, при фракційній - розподіляють на фракції з різними темпе-ратурами кипіння.

Рис. 1.3. Крива рівноважних станів системи рідина (А) – пара (В)	Рис. 1.4. Крива залежності складу рідина (А) – пара (В) для сумішей з мінімумом температури кипіння

Згідно з умовами проведення розрізняють три види перегонки: при атмосфер-ному тиску; при зменшеному тиску, тобто у вакуумі; з водяною парою.