КРИШТАЛЬ
Небесно-срібне Променисте скло. Росі рідня в ранковому розмаї. Ти по світах окрасою було, Тебе дбайливо люди зберігають. А чорнодення кам’яні вуста Тримають цупко докази свинцеві, Що в світі є беззахисний кришталь. Це просто душі. Душі кришталеві...
1993
ЛІЛЕЇ
Спішив, повз росяне намисто, У надозерний ранній світ. Аби в краю свого дитинства Лілей побачить дивний світ...
Не втримать кореням-ліанам Сузір’їв білих розмашних! Їх голенастим "несміянам" Жмутами кинуто до ніг!
Зтягли з води перлини квіту, Мов з нареченої - фату... У озера украли літо, А у природи - красоту!
1992
* * *
Є дружби різні. То ж одна Шампанським піниться в бокалі І випивається до дна Без радості і без печалі.
А друга - без пустих прикрас, Ознаки маючи суворі, Духовно підіймає нас І в добрій радості, і в горі.
Життя - благословенна суть Розвиднює таємні шати, Навчає люд - себе забуть, А друзів щирих - пам’ятати.
1994
* * *
Сніги світлять будення бідне й сіре. Примарний спокій висне, мов чума. І хочеться до ближнього довіри, Чому ж її, жаданої, нема?
На Землю ставить пастку звір двоногий, Гримить зухвалих пострілів сурма І править тризну єстество убоге, І сподіванок райдужних нема.
Розвиднюю надію напівзрячу, Вдивляюсь в люстро, чисте, мов зима, В нім непохитну людяність побачу: В очах у неї розпачу нема.
1994
|
