ДАЧНИКИ
Розкидані кубіки-рубіки, - Не грається дачная рать! Працює без пишної рубрики, Лиш "попи" вгорі майорять.
Якому могутньому вектору Вдалося сюди повернуть? Вагомість приватного сектору, Нескладно умом осягнуть!
1998 с.Гвоздів
ДОЛЯ
Прожену - повертається, Кличу - не слуха, І хоч чує - не йде, Може віри не йме?
Непомітно локшину Навіша на вуха, Хоч фальшиво ніде Глибини не займе.
Прийме залюбки всіх, Хоч від того недобре. Скаче ніби лоша, Ніжно серце лизне.
Може, курям на сміх, Бути надто хоробра. Плаче, ніби душа, Й спритно дурить мене.
МАРШ СЛАВ’ЯНКИ
Вдень, вранці, ввечері, вночі, Під час труда, чи п’янки, Колись для кожного звучить Останній "Марш слав’янки".
Не розбирає, хто ти є: Простак, чи постать книжна... І тут безсила муміє І клініка престижна.
Чого ж ти нудишся, дивак, Якісь "права качаєш" І не второпаєш ніяк: Дарма - життя втрачаєш!
Байдуже блимають світи На метушню довкола.. То ж хочу ясно йти туди, Де батько жде - Микола...
1997
НА СТОРОЖІ КРАСИ
Гойдаюсь, між пагорбів, стежкою, Ми в рай утікли від доріг. З Волошкою - межами вештаюсь, На п’яти ступає моріг.
Салатова нива сумлінная Колосся під пахви дала, Єднають мене з Україною Ці два велетенських крила.
Тут орія й дачника з вічністю Спілкує земля молода. І пісню наповнену ніжністю Микола Галушка склада.
Милуюсь блакиттю і обрієм З моєї малої гори, Ледь настрій святковий поборюють Закидані сміттям яри...
За вас буду, люди, молитися О Господи, іже єси, Щоб з черствістю вам не змиритися А стать на сторожі краси.
1998 с.Гвоздів,(урочище Ігорєвка)
|
