ДМИТРУ З ЕЛЕКТРИЧКИ
Зупинилась електричка. У вагоні - пусто, У тамбурі - густо... Було вчора є й сьогодні: Збились благородні, Засмикані та голодні, "Граждани слободні". Ні пропхатись, ні пролізти, Неможливо в поїзд сісти Ні бабусі з онучком, Ні дідусю з паличкою... Раптом гамір по вагону: "Тут старі і діти!!! Чи тобі "повилізало", Сталіне затятий!" "Сталін" слуха перегуки, Мовить несердито: "Діточок візьміть на руки, Старих всадовіте". А по тому - усміхнувся, Перестав штовхати. Всі попхались до вагону, Мов гості до хати. Сів дідусь із паличкою І бабуся з онучкою... У тамбурі станемо До нового "Сталіна".
1993
КАВУН
Дозріваю, мов кавун, Піклуванням янкі Й обіцянками комун Ситий по горлянку!
Хай земляк єство моє Кольором - комунне В зрілих скибках пожує, А зерня - не сплюне,
А посадить у рядки В чорноземи наші, Щоб розбещені думки Одмивать од фальші.
1995
ПАПУГА
Блакитно-жовта птаха звідкілясь У хату нашу з ночі залетіла. Заморську гостю ми гуртом ловили.
Вона в мій палець дзьобом уп’ялась. Кричала різко, поки не звільнилась. В кімнатній волі радо крильми билась. Така маленька, та свого добилась!
Папуги жовті, сині і червоні В чиї донині тулитесь долоні? Хто вас навча за долар чи п’ятак Самим себе означити: "Дурак!".
1998
* * *
Мов сфінкс, - помпезний і надутий,
Звеличив порух кожний,
Немов півсвіту осягнути
Одним рядком спроможний!
А потім щось почав читати
Невиразне і хворе...
Мораль:Митцю оцінку можна дати, коли вникаєш в твори.
1998
|
