ДМИТРУ З ЕЛЕКТРИЧКИ

 

Зупинилась електричка.

У вагоні - пусто,

У тамбурі - густо...

Було вчора є й сьогодні:

Збились благородні,

Засмикані та голодні,

"Граждани слободні".

Ні пропхатись, ні пролізти,

Неможливо в поїзд сісти

Ні бабусі з онучком,

Ні дідусю з паличкою...

Раптом гамір по вагону:

"Тут старі і діти!!!

Чи тобі "повилізало",

Сталіне затятий!"

"Сталін" слуха перегуки,

Мовить несердито:

"Діточок візьміть на руки,

Старих всадовіте".

А по тому - усміхнувся,

Перестав штовхати.

Всі попхались до вагону,

Мов гості до хати.

Сів дідусь із паличкою

І бабуся з онучкою...

У тамбурі станемо

До нового "Сталіна".

 

1993

 

КАВУН

 

Дозріваю, мов кавун,

Піклуванням янкі

Й обіцянками комун

Ситий по горлянку!

 

Хай земляк єство моє

Кольором - комунне

В зрілих скибках пожує,

А зерня - не сплюне,

 

А посадить у рядки

В чорноземи наші,

Щоб розбещені думки

Одмивать од фальші.

 

1995

 

ПАПУГА

 

Блакитно-жовта птаха звідкілясь

У хату нашу з ночі залетіла.

Заморську гостю ми гуртом ловили.

 

Вона в мій палець дзьобом уп’ялась.

Кричала різко, поки не звільнилась.

В кімнатній волі радо крильми билась.

Така маленька, та свого добилась!

 

Папуги жовті, сині і червоні

В чиї донині тулитесь долоні?

Хто вас навча за долар чи п’ятак

Самим себе означити: "Дурак!".

 

1998

 

 

* * *

 

Мов сфінкс, - помпезний і надутий,

 

Звеличив порух кожний,

 

Немов півсвіту осягнути

 

Одним рядком спроможний!

 

А потім щось почав читати

 

Невиразне і хворе...

 

 

Мораль:Митцю оцінку можна дати,

коли вникаєш в твори.

 

1998