ПРОГРЕСИВНИЙ ПОГЛЯД

 

Іван вертавсь із-за кордону!

Серед людської множини

Він пер, мов трактор, по перону

І на ходу знімав штани.

 

Знайшов! Платив, топтався, скиглив!

(Мабуть ввірвався вже терпець!)

І навздогін йому не встигла

Обслуга тицьнуть папірець.

 

Затиснув носа, збувся муки,

"Пахучий" вийшов до юрби

І, об штани обтерши руки,

Вагомий висновок зробив:

 

"Панове" Написи загальні

Тепер для мене не секрет!

Ви напишіть відверто: "Сральня!"

Який це в біса "Туалет"!…"

 

1995

 

 

КРИТЕРІЙ

 

Вчительці, котра хвору дитину,

що лікувалась і пахла часником про-

тиставила класу, як невиховану.

 

Несхожі й рідні всі слов’яни.

Ото ж, природно те цілком, -

В парфуми кутались поляни,

Древляни пахли часником,

 

І нагадати тут доречно

Суспільний досвід всіх століть:

Лиш той для світу небезпечний,

У котрого душа смердить...

 

1996

 

В ДОБРІЙ ТИШІ...

 

Знову їду в електричці

До самого Ірпіня,

Бо не зрадив давній звичці, -

Там бувати, де рідня.

 

Квіти й торт реально маю,

В добрій пам’яті, - коньяк!

Вже півлітра не здолаю, -

Перестроївсь на кисляк...

 

Та на Паску потихеньку

Відчиню пекучий путь,

В пору цю її, рідненьку,

Безпартійні навіть п’ють.

 

То ж ковтнемо "грам по триста"

Під Ірпіньський огірок,

Доля добра, промениста,

Хай простить нам хибний крок!

 

І зав’яжем в добрій тиші

Це бажаннячко своє,

Бо побачить "дядя Міша"*

І по с..ці надає!

 

1989

___________________

* "дядя Міша" – Михайло Горбачов