МИСЛИВЦЯМ

 

Беру жакан і одиницю,

Про пляшку треба забувать:

Почимчикую до мисливців,

На звіра підем, полювать.

 

Мисливці - та ж таки піхота

І знає братство це просте:

"Коли тобі і їй охота..."

Та тут бо мова не про те.

 

Наш колектив стріляв добряче,

Та щось коза ні "бе", ні "ме"...

Йому за те козел віддячить, -

Він ту козу кохатиме!

 

Лисиця нам хвостом майнула,

Ще й усміхнулася здаля.

Вона мисливця проминула,

А він, роззява, не стріля!

 

Моєму кумові кортіло

У вепра вцілить навмання,

Та клята куля полетіла

Куди "Макар телят ганя!"

 

Кабан на нас іти не хоче

Коза прихід наш завбача,

А клятий заєць нерви дрочить

У нас буквально на очах!

 

Нам єгер допоміг завзято

І вепрів "виставив вагон",

Та десь заплутався в квадратах

І гонить досі наш загон...

 

Збиваю з голоду оскому,

Живіт притиснув до спини.

У рюкзаку несу додому

Лиш етикетку з "дичини"!

 

1984

 

 

ЗАЙЧИК - “ЗАКЛАДАЙЧИК”

 

Жив був сірий заїнько у лісочку,

Їв травичку, ягідки та грибочки.

Раз понюхав пляшечку “оковиту”,

Що лишили дядечки недопиту.

 

І з тої понюшечки, що й казати,

Став наш сірий заїнько “закладати”

Від понюшки стриматись вже несила,

Вже й рідня у зайчика покосіла.

 

Сам ведмідь став заїнькою займатись.

Посилав сіренького лікуватись.

Натерпівся заїнько горя-страху,

Проклинав горілочку і Глеваху.

 

Ви мораль в цій баєчці прочитайте,

Недопитих пляшечок не кидайте,

Бо в усіх угіддячках, де ви сіли,

Усі чисто зайчики покосіли...

 

1996