Студенти повинні звернути увагу на те, що хоча витоки романтичного руху потрібно шукати в англійській літературі, але специфічного розвитку він набуває в Західній Німеччині (м. Ієна) на початку XIX ст. Представники – Фрідріх і Август Шлегелі, Новаліс, Шеллінг. Романтизм приходить на зміну Просвітництву. Його появу насамперед спричинили: розчарування в історичних результатах французької буржуазної революції; абсолютизований раціоналістичний світогляд. У романтиків зникає межа між філософією й мистецтвом. Світ пізнається не через розсудкове поняття, а через інтуїтивний символ. Студентам також потрібно звернути увагу на такі основні характеристики романтизму: романтична іронія – романтики, передусім Ф.Шлегель, вбачають в іронії антидогматичний, антисистематичний засіб пізнання дійсності, який повинен носити ігровий (естетичний) характер. Світ парадоксальний, іронія – це форма парадоксального. Перекладницький нарцисизм – романтизм фіксує неможливість адекватного перекладу, культури заблоковані мовними формами. Фрагментарність – це стиль романтиків. Людина не структурується в логіці понять. Амбівалентність образу – людина неоднозначна. Антиісторизм – цінність має не майбутнє, а минуле.
