У першій половині XIX ст. австрійська частина імперії продовжувала залишатися аграрною. У Чехії і Моравії переважаловеликепоміщицькеземлеволодіння і велосяекстенсивнегосподарство; У Далмації, Галіції і Буковині через дробленняселянськихгосподарствспостерігалосянавітьскороченняпродуктивності і виниклоаграрнеперенаселення. В австро-німецьких провінціях переважанняселянськихгосподарств, відмінаособистоїзалежності селян, слабкістьпоміщицькогоземлеволодіннястворили тут сприятливішіпередумови для капіталістичноїеволюції в селі, ніж в рештівсіх земель імперії. СеляниТіроля булиособистовільні і навітьмалипредставництво в ландтазі.Натомість, в Угощині існувало кріпосне право.Австрійськіселяни могли вільнопродавати і закладатисвоїнаділи, вибиратисобіпрофесію і одружуватися. У 30-40-і роки доситьширокогопоширеннянабуливикуп повинностей, замінапанщинигрошовим чиншем, розшарування селян, виділеннязаможноїверхівки, щовикористаланаймануробочу силу. У землеробствіпротягомвсього XIX століття в ціломупанувалотрипілля У гірськихпровінціях з їхпрекраснимиальпійськими лугами успішнорозвивалосятваринництво,переважном'ясне.
Все це створило економічніпередумовишвидкогозростаннянаселення. Йогочисельність в австрійськійчастиніімперіїзбільшилася з 5-6 млн. чоловік в середині XVIII ст. до 18 млн. в 1847-1848 рр.
На початку XIX ст. щебуливідсутніекономічні, соціальні і технічніпередумовипромислового перевороту. У 1816 р. була завезена перша парова машина з Англії, встановлена на хусточнійфабриці в Брно. Впровадження парового двигуна в промисловість і транспорт відноситься до 30-40 років. НижняАвстрія раніше і швидше за іншірайонивключилися в світовийторговельно-економічний оборот. Столиця Відень – центр легкої промисловості.
Перший етаппромислового перевороту відрізнявсядвомаістотнимиособливостями. По-перше, йогорозвитокйшовнерівномірно в окремихпровінціях: центральні мали достатньо розвинену промисловість(напр.., Чеські землі), а східні(Сх. Галичина, Закарпаття). По-друге, домінувало текстильне виробництво, що давало близько половини всієї промислової продукції.Перша невелика залізнична гілка була прокладена в 1828 р., тобто через 3 роки після відкриття першої залізниці в Англії. Таким чином, до 40-х років XIX ст. виниклиновіпродуктивнісили, якіламали і руйнувалистаріфеодальніструктури. Але, економічна криза 1846р. і три поспіль неврожайних роки мали для імперії катастрофічні наслідки. Інфляція, дорожнеча, зростання цін на хліб і на головну їжу бідняків – картоплю, небачене раніше масове безробіття створили в країні небезпечну ситуацію.