Французька монархія в період Реставрації.

Розгром армії Наполеона Бонапарта в битві при Ватерлоо привів до другої реставрації монархії Бурбонів у Фр. На трон знову повернувся Людовик ХVIIІ.

Реставрація ознаменувалася політичною реакцією в країні. Тисячі дворян-емігрантів, що повернулися разом з Бурбонами вимагали розправи над політичними діячами часів революції і наполеонського режиму, встановлення своїх феод. прав і привілеїв. В країні розгорнувся «білий терор», особливо жорстокі форми він прийняв на півдні. Було арештовано бл. 70 тис. ос. З адмін.. установ було звільнено ⅓ їх складу.

Але повне повернення до минулого було вже неможливим. Реставр. здійснювалася в умовах утвердження буржуазних відносин.

Конституція – «Хартія 1814 р» встановила у Франц. конституційно-монархічний режим. Вона декларувала громадянську рівність, недоторканість особ., свободу друку, свободу совісті. Вся виконавча влада була зосереджена в руках короля: призначення міністрів, ведення внутр. пол. скликання і розпуск законод. палат.. Законод. ініціатива також належала королю. Влада короля була обмежена Законодавчим корпусом, що складався з двох палат. Члени верхньої палати перів призначалися королем, звання пера було спадковим. Члени нижньої палати депутатів обиралися на основі високого вікового та майнового цензу. Право голосу мали лише 80-100 тис. чол., право бути вибраним – 16-18 тис. Пануюче становище в країні зайняли великі землевласники, переважно-дворяни, які ділили владу з вузькою верхівкою буржуазії.

В внутрішній політиці Людовік 18 прагнув досягти компромісу між інтересами великих землевласників-дворян і верхівкою буржуазії. Режим Реставрації не зазіхнув на ті зміни в розподілі земельної власності, які відбулися в результаті Великої фр. револ. Зберігалися буржуазні кодекси і структура управління,введені при Наполеоні І. Разом з тим встановилися титули старого дворянства,які зуміли зберегти свої землеволодіння. Дворянам-емігрантам повернули землі,які були конфісковані підчас револ. Були визнані і дворянські титули, роздані при Напол І.Все це зміцнило позиції земельної аристократії,особл. тієї,яка носила буржуаз. характер.

В економ. обл. - реж. Реставр. проводив політику протекціонізму,яку потребувала франц. промисловість. Але вигоди ві цієї пол.. отримали – великі землевл., а не а не торгово-промислова буржуазія. Високі митні тарифи на залізо збагачували власників металургійних підприємств.

З пос. 20-х рр. посилився вплив на держ політику найбільш реакційної частини дворян і духовенства,які не хотіли пристосовуватися до умов післяреволюц. Фран. і думали про більш повне повернення до старого порядку.