На рубежі 19-20 ст. інтенсифікувався процес професіоналізації укр іст науки, а історія стала фаховою наукою. Саме в таких умовах народжувалася Львівська іст школа М. Г. Протягом майже двох десятиліть його діяльність була пов'язана з науковим і сусп-політичним життям Гал. Г був уособленням київської наукової школи Антоновича. Його наслідували учні: Кордуба, Крип’якевич, а Томашівський та Кревецький намагалися вже застосовувати онтологічні і гносеологічні нововведення в дослідженнях укр іст думки.
Львів іст школа М. Г поставила перед собою серед домінуючих завдань дослідження істї Укр в контексті державотворчих процесів. Практично всі його учні стали істориками-державниками, вбачаючи рушійною силою укр іст процесу не просто народні маси, а укр еліту як ключову верству, що розуміла значення державності й тому була державотворчим чинником іст Укр. В основу іст школи вчений поклав ідеї нац-культурї окремішності укр народу, а також соборності укр земель, що підкреслювала територіальну цілісність і єдність Укр і укр народу. Вихованці школи взяли від її засновника іст схему, методологію іст дослідження і його історіографічні й іст концепції. Головне своє завдання вони вбачали в переоцінці іст спадщини “істориків-народників”, зокрема в ідеологічному та історіософічному аспектах. Отже, державницька школа виросла з іст школи Антоновича, вихованцем якої був Г. Важливо підкреслити, що на той час Львів іст школа фактично була єдиним осередком в укр іст науці, який займався дослідженням історії державності Укр і друкував свої праці укр мовою.
Заснування школи помітно вплинуло на розвиток наук роботи, що зосереджувалась не лише у товаристві, але й поза його межами. Уже в перші роки її члени плідно вивчали усі часи укр історії, збирали й досліджували джерела, друкували свої доповіді в ”Записках НТШ”. Матеріали, які вивчалися учнями школи, були переважно литовсько-польських і козац часів. С.Томашівський разом з М.Кордубою працювали над добою Хмельниччини, І.Джиджора вивчав переважно історію Гетьманщини 18 ст, І.Кревецький займався питаннями давньої і нової історії Галичини. Майже всі їхні праці написані на основі архівних матеріалів, що були виявлені авторами в архівах Львова, Відня, Кракова, Варшави, Харкова, Москви. Пріоритетною рисою Львівської іст школи М. Г була загострена увага до збирання й публікацій іст джерел, насамперед тих, що давали ґрунт для дослідження державності. М. Г та його учні продовжили справу минулих поколінь укр істориків, утворили науковий синтез історії Укр з позицій позитивізму та державницької ідеї.
