М. Грушевський дослідник історії Київської Русі.

У своїй праці «Іст України-Руси» особливу увагу Г приділив утворенню Руської держави. Дослідник вважав, що початки державної організації в землі полян належать до 7 ст, а, можливо, й до давніших часів і були викликані потребами міжнар торгівлі. Князівсько-дружинна організація гарантувала безпеку купецьким караванам, служила для захисту Києва. Розширення Р держави, походи русів також, на думку М.Г, були спричинені торговельними інтересами і потребою тримати під контролем землі, через які проходили торговельні шляхи, а також діставати данину для утримання княжого війська.. Зберігають наукову актуальність думки вченого про роль варягів в утворенні Р держави і про походження її назви. Визнаючи, що варязькі дружини служили київським князям, а також можливу зміну династії в Києві у 9 ст. з місцевої на варязьку, він заперечив вирішальну роль варягів в утворенні К Русі і варязьке походження назви "Русь". Русь як держава сформувалася на власному слов'ян грунті - такий головний висновок вченого. Критично проаналізувавши джерела, в яких згадується назва "Русь", М.Грушевський уважав найімовірнішим його південне (з середнього Подніпров'я) походження.

Наступні століття існування К Русі Грушевський висвітлює, як правило, через призму життя і діяльності перших київських князів, а згодом Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Він широко змальовує внутр і зовн політику Русі, її взаємини з сусідами (Візантією, Хозарським каганатом, Болгарським царством). Тривалий і складний процес формування Київ держави завершився, на думку М.Г, за часів князювання Володимира Великого.

Детально зупиняється історик на заходах князя Володимира щодо прийняття христ. Він показав тривалість цього процесу, який далеко не вичерпується актом хрещення 988 р. Християнізація Русі відбувалася багато десятиліть як перед 988 р., так і після. Велику увагу історик звертає на блискучу політичну діяльність Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.

Особливо цікавими є його висновки про причини розпаду Р держави. Політична історія Русі, на думку вченого,- це безперервна боротьба централізаторських і сепаратистських тенденцій. Останні врешті перемогли. Розпад Русі тривав століття і завершився тільки 1240 р., коли Київ захопили татаро-монг. До того часу Київ, як вважав М.Г, хоч і номінально, зберігав значення загальноруського політичного центру. Після політ дослідник назвав економічні причини розпаду Р держави, найперше, зміщення міжнародних торгових шляхів, що призвело до екон занепаду Києва.

М.Г спеціальний розділ присвятив матеріальній культурі, господарству сх слов'ян напередодні і в часи Р держави.. М.Г вперше широко використав археологічні матеріали, що дало змогу обґрунтувати висновок про головну роль землеробства в господарстві серед Подніпров'я в часи Р держави. Поширене також було скотарство. Крім цих провідних галузей історик назвав також розвиток промислових ремесел і торгі. Особливістю концепції М.Г є також: велика увага до опису побутової культури: житла, одягу, зброї. Важливо підкреслити, що М.Г, досліджуючи різні аспекти історії К Русі, закладав основу для розгляду наступних періодів української історії, показуючи її спадковість і безперервність.