Форфейтингові операції.
При розрахунках за експортно-імпортні операції застосовуються такi форми кредиту: форфетування, кредит за відкритим рахунком, овердрафт. Форфейтинг (форфетування) - одна з найновіших форм кредитування, що виникла в Швейцарії та Німеччині; є формою кредитування експорту банком або фінансовою компанією шляхом придбання ними боргових вимог у зовнiшньо-торгових операціях. Форфетування, як правило, застосовується при постачанні машин, обладнання на великі суми з тривалою відстрочкою платежу. Це форма трансформації комерційного кредиту в банківський. При форфейтинг продавцем звичайно виступає експортер, який виконав свої зобов’язання по контракту і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою отримання готівкових коштів. В якості покупця (форфейтора) звичайно виступає банк чи спеціалізована компанія. Покупець (банк) бере на себе комерційні ризики, пов’язані з неплатоспроможністю імпортерів без права регресу (обороту) цих документів на експортера. Якщо імпортер не являється першокласним позичальником, що користується високою репутацією, то форфейтер (банк) буде вимагати за цими борговими зобов’язаннями, що він купує, безумовну гарантію банку країни імпортера (аваль). Форфейтор купує боргові вимоги за мінусом % за весь строк, на який вони виписані. Через це експортна угода перетворюється на готівкову. Форфейтор може зберігати куплені документи в себе. В цьому випадку витрачені ним кошти розглядаються як капіталовкладення, але він може продати їх іншій форфейтинговій компанії також на безповоротній основі. З настанням строку платежу останній власник-держатель цих документів пред’являє їх у банк для оплати. Для проведення особливо крупних угод форфейтори утворюють консорціуми. Форфейтинг надає експортеру такі переваги: 1. Багаторазово прискорює надходження коштів за експортований товар, а значить і оборот усього капіталу. 2. Звільнення від ризику неплатежу, від валютного ризику. 3. Спрощує баланс підприємства за рахунок часткового звільнення від дебіторського заборгованості. 4. Звільняє від ризиків, пов’язаних з коливанням % ставок. Недоліки для експортера зводяться до можливих відносно більш високих видатків по передачі ризиків форфейтору. Взагалі недолік форфейтинг – його досить висока вартість. Плату за послуги поділяють між експортером та імпортером. На відміну від традиційного обліку векселів форфейтинг: а) застосовується при постачанні обладнання на великі суми; б) з тривалою розстрочкою платежу від 6 місяців до 5-7 років (на відміну від традиційних 90 чи 180 днів); в) як правило, необхідна гарантія чи аваль першокласного банку, що важливо при переобліку векселів; г) без права регресу.
Форфейтинговий механізм.
1. Відвантаження товарів імпортеру. 2. Покупець виконує авансовий платіж (наприклад, 15%). 3. Покупець знаходить банк, який надає аваль для гарантії векселів. 4. Документи з авалем. 5. Векселі (акцептовані, з авалем, наприклад на 85% суми контракту). 6. Експортер знаходить форфейтинговий банк. 7. Документи (векселі) обліковується банком. 8. Надходження від обліку векселів. 9. Виконання імпортером грошових зобов’язань.
|
