Кредити під заставу цінних паперів.

Позики під заставу цінних паперів - зручна форма кредитування, т.як вона базується на відносно нескладній операції прийому в заставу і визначення вартості ЦП. Затрати на зберігання такої застави незначні, ЦП зберігаються в банку на окремому рахунку. Нескладно оцінити і вартість ЦП, так як ця вартість визначається переважно на ФБ.

Дивіденди, які отримуються на акції, що взяті в заставу, повинні перераховуватись на рахунок клієнта-позичальника. Банк оформляє документи, у відповідності з якими він стає власником ЦП на строк дії застави. Після закінчення строку застави і при відсутності претензій до позичальника, банк переоформлює закладні документи на ім’я клієнта і віддає цінні власнику. Якщо позичальник не в змозі погасити позику, то банк-кредитор може продати ЦП на ринку як їх законний власник. Отримані кошти він спрямовує на погашення позики, а залишки, якщо вони є, перераховує на рахунок позичальника.

Одна з найголовніших та обов’язкових умов, яким повинні відповідати ЦП, що приймаються під заставу – висока ліквідність. Також банк повинен враховувати і кредитоздатність емітентів ЦП. Найбільш надійними вважаються державні ЦП.

Під час видачі кредиту застава оцінюється не за повною вартістю на день укладання контракту, а лише на частину вартості ЦП залежно від ліквідності. Це пов’язано з ризиками, що можуть виникнути при реалізації ЦП.

Позики під заставу ДЦП можуть видаватись у розмірі 90-95% їх ринкової вартості, а позики під заставу інших цінних паперів – в розмірі 80-85% їх ринкової вартості.

Виждавши позику під ЦП, банк здійснює періодичні перевірки клієнта з метою виявлення стану ліквідності ЦП. Банк також перевіряє фінансовий стан емітента і ринкову вартість застави. Крім того, банк повинен бути впевненим, що отримані кошти будуть використані на виробничі потреби, а не для придбання нових цінних паперів. Така умова спрямовується на обмеження біржових спекуляцій позичальників і зниження ризику банкрутств клієнтів.

Якщо ж позичальник бажає придбати нові ЦП, то така позика повинна відповідати правилам про операції з маржою. Позики для купівлі акцій чи облігацій банки можуть надавати брокерам і дилерам, а також приватним особам. Такі кредити видаються лише тим приватним особам, в яких у банку відкритий депозитний рахунок. Регулювання кредитних відносин між кредитором і позичальником і розмір позики обмежуються за допомогою передписуваної маржі. Передписувана маржа – це відсоток ринкової вартості ЦП, який інвестор повинен мати для отримання кредиту на придбання цього ЦП. Наприклад, якщо рівень маржі 30%, то розмір позики складе 70% ринкової вартості ЦП. Погашення такого кредиту під заставу ЦП здійснюється з регресією платежу, за бажанням позичальника – достроково, за бажанням кредитора – з попереднім повідомленням позичальника.

У разі видачі позики індивідуальним позичальникам, то в заставу можуть прийматись поліси страхування життя. Цей вид забезпечення позики добре приймається банками в заставу завдяки його ліквідності і точно встановленій вартості. Однак у даному випадку важливо вияснити стійкість фінансового стану страхової компанії, чи здатна вона при потребі сплатити поточну вартість полісу, чи можлива передача страхового полісу в інші руки.

Забезпечення кредиту – це товарно-матеріальні цінності, нерухомість, цiннi папери, витрати виробництва і майбутній випуск продукції, що служить для кредитора заставою повного та своєчасного повернення боржником отриманого: і позики, i сплати ним належних відсотків.

Забезпечення кредиту надається позичальником при оформленні позики та знаходиться в розпорядженні кредитора (банку) повністю або частково до погашення кредиту.

Формами забезпечення зобов’язань при поверненні кредиту можуть бути:

– застава майна;

– гарантія або порука;

– переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунків позивачів до третьої особи;

– шляхові та товарні документи;

– цінні папери;

– поліси страхування життя;

– інші грошові вимоги позичальника до третьої особи;

– страхування кредитного ризику та ризику непогашення кредитів.

Позики iз забезпеченням діляться на вексельні (покупка або застава векселя), фондові (під цінні папери), іпотечні (пiд заставу нерухомості).

Предметом застави виступають речі, цінні папери, інше майно та майнові права. Предметом застави є будь-яке майно, яке відповідно до законодавства може бути відчужене. Боржник має право закласти одне i те ж майно одночасно декільком кредиторам. Існує два види застави:

· застава iз залишенням майна у заставодавача;

· застава з передачею закладеного майна (речi) заставотримачу.

Формою застави можна вважати також передачу цінних паперів (акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, векселя, чеків та iн.), що є предметом застави в депозитно - нотаріальній конторі чи банку. До тих пір, поки зобов’язання не буде виконане, цiннi папери будуть знаходитись у зберігача.