Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і ок­ремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов'язані і відповіда­ти критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцін­ки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і ви­дів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики. Для цього широко використовуються як на­туральні, так і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для вимірювання. Для одержання порівнянних величин-витрат і результатів-обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільсько­господарського виробництва (результат), є вартість валової і то­варної продукції господарства, на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

В умовах свободи підприємницької діяльності і ринкових від­носин зростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товар­ної форми економічних зв'язків та госпрозрахунку.

Для визначення економічної ефективності виробництва зерна використовують такі показники: урожайність зернових культур, продуктивність праці, собівартість, окупність витрат, розмір валового доходу та прибутку, рентабельність виробництва зерна. Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості. Система показників економічної ефективності першого включає:

§ Урожайність;

§ Собівартість 1 ц зерна;

§ Затрати праці на 1 ц зерна;

§ Виробництво зерна з розрахунку на 1 люд-год;

§ Ціну реалізації 1 ц;

§ Прибуток з розрахунку на 1 ц;

§ Рівень рентабельності;

другого:

§ Урожайність;

§ Вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га посіву;

§ Собівартість 1 ц зерна, 1 ц корм. од., перетравного протеїну;

§ Затрати праці на 1 ц зерна, 1 ц корм. од., перетравного протеїну;

§ Ціну реалізації;

§ Прибуток з розрахунку на 1 ц;

§ Рівень рентабельності.

Кількісне співвідношення валового збору зерна до понесених витрат на його виробництво, або урожайності до витрат на 1 га посівувизначають рівень економічної ефективності виробництва зерна.

Урожайність зернових культур. Цей показник відображає міру і ефективність використання землі, результат інтенсифікації виробництва.

Урожайність визначається як відношення збору валової продукції з площі посіву в центнерах до площі посіву даної культури, га. Проте за даною формулою можна визначити не лише урожайність певної культури, а й середню врожайність по групі зернових.

Продуктивність праці. Виробництво продукції в сільському господарстві супроводжується затратами живої та уречевленої праці загальні затрати цих видів праці одержали назву сукупних. Продуктивність праці більш точно вимірюється саме сукупними її затратами. Але визначенню цих затрат перешкоджає складність перерахування уречевленої праці в живу. Тому в сільському господарстві вона вимірюється лише затратами живої праці. Продуктивність праці- це здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції або виконувати якийсь обсяг робіт за одиницю робочого часу. Цей показник характеризує ступінь ефективної діяльності людини протягом даного проміжку часу.

Продуктивність праці розраховується як співвідношення виробленої продукції до затрат праці, що вимірюється в людино-годинах, людино-днях, або середньорічних працівниках. При визначенні продуктивності праці в зерновиробництві ми розраховуємо такі показники: затрати праці на 1 ц зерна, виробництво зерна на 1 працівника, на 1 людино-годину, кількість відпрацьованих люд.-год всіма працівниками і одним, коефіцієнт використання трудових ресурсів – відношення фактично відпрацьованого часу одним працівником за рік до можливого фонду робочого часу.

Ефективність праці багато в чому визначається діючою системою заробітної плати.

Собівартість. Вартість продукту– це вираження втіленої в ньому живої та уречевленої праці. Її величина визначається кількістю затраченої суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції. Суспільні витрати складаються з трьох частин: вартості спожитих засобів виробництва (c), вартості необхідного продукту (v) і вартості додаткового продукту

Собівартість продукції– це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції (c + v). Її обчислюють як відношення витрат підприємства до обсягу виробленої продукції. Таким чином, собівартість як економічна категорія об’єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення.

Вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат характеризує окупність виробничих витрат.