Сівозміни на осушених землях.

Структура посівних площ і сівозміни ва осушених землях розробляються з урахуванням економічних показників господарств, типу осушених земель, способів осушення і їх окультуреності.

Осушені землі та ті, які планують осушувати, ділять на 2 великі групи: мінеральні та органогенні (торфобо­лотні). До першої групи належать в основному дерново-підзолисті ґрунти з різним гранулометричним складом (пі­щані, супіщані, суглинкові) і лучно-дернові. До другої групи, залежно від глибини залягання торфу та інтенсив­ності його мінералізації, відносять кілька різновидностей грунтів: торфо­болотні (глибина торфу — до 0,5 м), неглибокі торфовища (до 1 м), середньопотужні торфовища (1 - 2 м) і потужні торфовища (понад 2 м). Всі ці грунти характеризуються високою по­тенціальною, а після культурно-техніч­них робіт і ефективною родючістю.

Намасивах осушених мінеральних грунтів з добре відрегульованим вод­ним режимом можна впроваджувати польові та кормові сівозміни з харак­терним для зони набором сільськогос­подарських культур (цукрові та кор­мові буряки, картопля, овочі, зернові та зернобобові культури, а в поліській зоні — льон-довгунець).

На торф'яних грунтах Лісостепу, на­приклад, урожайність районованих сортів зернових культур в 1,5 - 2 рази нижча, ніж на мінеральних ґрунтах (переважно чорноземного типу), тому вирощувати їх на осушених землях ці­єї зони недоцільно. Низьку врожай­ність на торфових грунтах мають і зернобобові культури (кормові боби, соя) внаслідок сильної забур'яненості. В зв'язку з цим кормові боби на Поліссі, а сою в Лісостепу доцільно вирощува­ти в сумішці з кукурудзою, що дає можливість поліпшити якість кормів і баланс азоту в ґрунті.

У системі сівозмін використовують найчастіше і глибокі торфовища. Спів­відношення між багаторічними трава­ми і однорічними культурами в них за­лежить від ступеня розкладання тор­фу. Багаторічні трави зменшують ін­тенсивність мінералізації органічної речовини порівняно з однорічними культурами. Так, у Лісостепу загальні втрати торфу внаслідок мінералізації під просапними культурами становили 14 - 15, а під багаторічними травами — 2,5 - 4 т/га.

У зв'язку з можливою посиленого мінералізацією органічної речовини у торфових ґрунтах склад культур у сі­возмінах з часом слід змінювати, частково зменшуючи площі під просапни­ми і збільшуючи їх під однорічними культурами суцільної сівби і багато­річними травами, а при сильній мінералізації орного шару торфу і проявах вітрової ерозії — займати поля багато­річними травами.