Невроз, як серйозне захворювання проявляється у формі таких синдромів:
1) астенічний (виснаження нервової системи), який найчастіше зустрічається при неврастенії;
2) обсесивний (феномен нав’язливості);
3) фобічний (страхи, опасіння, тривоги, немотивованого характеру);
4) іпохондричний (неадекватне відношення до свого здоров’я);
5) депресивний (емоційні розлади, пов’язані з конфліктною ситуацією).
Існує багато класифікацій видів неврозу. Найбільш поширеною у вітчизняній науці є поділ неврозу на такі види:
- неврастенію;
- невроз нав’язливих станів;
- істеричний невроз;
- невроз страху.
Дана класифікація грунтується на переважанні певного синдрому і психологічній структурі внутрішнього конфлікту.
При неврастенії внутрішній конфлікт виникає, тому що потреби (зазвичай, зі сторони батьків) не відповідають можливостям дитини. Дитина не може ствердитися в якихось важливих для себе сферах. Це конфлікт самоствердження.
При неврозі страху внутрішній конфлікт полягає у нездатності захистити себе, зберегти своє “я” від внутрішніх, зовнішніх загроз, при зустрічах з реальною або надуманою небезпекою. Це конфлікт самовизначення.
Невроз нав’язливих станів детермінований моральним конфліктом – наявністю несумісних бажань, почуттів у психіці людини, наприклад, між почуттями обов’зку і коханням, між сексуальним потягом і соціальними заборонами тощо. Це конфлікт між емоційними і раціональними компонентами психіки.
При істеричному неврозі наявний конфлікт між суб’єктивно завищеними бажаннями і можливостями їх реального задоволення.
У порівнянні з іншими областями медичної практики в області неврозів застосування методів психологічного дослідження найбільш актуальне, дозволяє глибоко проаналізувати особливості особистості хворого. Карвасарський Б.Д. пропонує, насамперед, використовувати проективні методики (методика незавершених речень, ТАТ, методика Розенцвейга, MMPI тощо). Питальники менш результативні, оскільки хворі описують не те, що є насправді, а той образ, що є для них позитивним.
Отже, задачі психологічного обстеження при неврозі:
1) вивчення системи життєвих стосунків особистості;
2) виявлення психотравмуючих переживань, суті невротичного конфлікту;
3) характеристика пізнавальних психічних процесів.
