Лекція 1. Патопсихологія як наука. Зміст, завдання, методи патопсихології

ОЛЕКСЮК В.Р.

Лекційний курс «Основи патопсихології»

ТДПУ, Тернопіль

План:

Лекція 1. Патопсихологія як наука. Зміст, завдання, методи патопсихології.

Лекція 2-3. Завдання, види роботи патопсихолога в клініці. Патопсихологічне обстеження порушень психіки дітей та підлітків

Лекція 4. Дитяча нервовість, її причини та наслідки

Лекція 5. Класифікація аномалій психічного розвитку дитини

Лекція 6. Причини виникнення неврозів у дітей

Лекція 7. Види неврозів та неврозоподібних розладів у дітей

Лекція 8. Поведінкові реакції як головні прояви підліткової психіки

Лекція 9. Основні форми та прояви порушень поведінки у підлітків

Лекція 10. Адиктивна поведінка підлітків

Лекція 1. Патопсихологія як наука. Зміст, завдання, методи патопсихології

Патопсихологія як психологічна дисципліна вивчає закономірності розладів і відхилень психічної діяльності і якостей особистості людини.
Патопсихологія:
1) визначає причини аномальної поведінки;
2) виявляє приховані ознаки порушень вищих психічних функцій;
3) орієнтована на раннє виявлення симптомів психічного недорозвитку;
4) патопсихологічне обстеження спрямоване на корекцію, реабілітацію хворого;
5) патопсихологічне обстеження часто проводиться при різного роду експертизах (судовій, навчальній, трудовій, військовій), що визначає певний підбір діагностичних методик.

Принципи патопсихологічного обстеження:
1) якісний (а не лише кількісний) аналіз форм розпаду психіки, розкриття механізмів порушень психічної діяльності і можливостей їх відновлення;
2) патопсихологічне обстеження повинно актуалізувати не лише розумові операції хворого, але і його особистісне відношення до експерименту;
3) патопсихологічна процедура повинна дати можливість виявити структуру не лише змінних, але і збережених форм психічної діяльності;
4) патопсихологічний експеримент повинен передбачати використання різноманітних, нескладних діагностичних методик з метою виявлення агравації (приховування ознак захворювання) і симуляції (“виставляння” уявлюваних ознак хвороби).

 

Патопсихологічний експеримент – створення штучних умов для виявлення патології психічної діяльності людини. Результати спостереження за хворим перевіряються експериментальним дослідженням. Заключення патопсихолога у клініці – це його відповідь на запит, який зробив лікар хворого. Саме психіатр, співставляючи клінічну картину психічного захворювання і інформацію від патопсихолога про психічну структуру дефекту, остаточно виставляє діагноз хворому.
Симптом – статистично значиме відхилення показника життєдіяльності організму від норми або виникнення нового, не властивого здоровому організму, явища.
Синдром – патогенетична зумовлена сукупність симптомів, ознак психічного розладу, які внутрішньо взаємопов’язані між собою.
Ковальов В.В. виділяє такі патопсихологічні синдроми дитячого віку:
- невропатія;
- ранній дитячий аутизм;
- гіперактивність;
- патолог