Експериментальна установка.

Дослідження проводимо на експериментальній установці ОМ7 (рис. 2). Установка складається з таких основних частин: досліджуваного зразка 5, закріпленого в нерухомій опорі 4 з пристроєм для повороту досліджуваного зразка 1, 2, 3 вузла виміру деформацій зразка 6, 7, підвіски для вантажів 8).

 

Рис. 2. Експериментальна установка для дослідження деформацій при косому згині.

Досліджуваний зразок являє собою консольну балку прямокутного перерізу виготовлену із сталі марки Ст. 3. На балці нанесена шкала для зручності відліку плеча навантаження. Лівий кінець балки закріплений до нерухомої опори. Поворот здійснюється обертанням рукоятки при відпущених стопорних гвинтах 1 в межах () радіан. Кут повороту визначається по шкалі 2.

По довжині зразка може переміщатись підвіска для вантажів 8, яка забезпечує вертикальне положення вантажу при повороті зразка на будь-який кут в межах допустимого. На правому кінці зразка закріплена втулка з кільцевим виступом і голкою. Стан косого згину досягається шляхом повороту зразка навколо поздовжньої осі з поступовим навантаженням, вагою 10 Н у вибраній точці. При навантаженні зразка зосередженим навантаженням, всі поперечні перерізи його переміщається (прогинаються), а вісь згинається. Вимірювання складових повного згину вільного кінця в вертикальному і горизонтальному напрямках проводиться за допомогою вузла виміру деформацій зразка 6, 7.

Прогини вільного кінця консолі в напрямі головних осей інерції перерізу можна визначити за формулами:

(1)

де - величина зосередженої сили, прикладеної в кінці консолі;

- довжина консолі;

МПа - модуль пружності матеріалу балки; (сталь Ст. 3),

- осьові моменти інерції перерізу;

- кут повороту балки (кут між напрямом дії сили) і головною віссю перерізу Оy).

Звідси вертикальна і горизонтальна складові прогину:

(2)

Напрям прогину консольної балки , визначається за формулою:

(3)

Результуючий прогин центра перерізу знаходиться за формулою

(4)