Тема 2. ЕмпатійністьМетодика 1 «Незавершені речення» (для учнів 3-11 класів) Мета: вивчення емпатійності школярів. Необхідний матеріал: картки з надрукованими початками речень. Хід проведення. Учні повинні завершити речення, фіксуючи свій варіант відповіді на картці на місці відповідного пропуску.
Стимульний матеріал
Обробка та аналіз отриманих результатів. За дописаними реченнями виявити наявність чи відсутність емпатійних орієнтацій та способів поведінки у школярів стосовно людей різного віку(старших, однолітків, молодших), тварин та рослин. Визначити характер емпатійних орієнтацій: пасивні чи дійові, власне емпатійні, антиемпатійні чи індиферентні. Вказати кількість учнів(у відсотках), що проявили вказані особливості емпатійності.
Методика 2 «Як ти вчиниш?» (для учнів 3-9 класів)
Мета: виявити особливості ставлення школярів до оточуючих людей та тварин і рослин. Необхідний матеріал: опис 5ти ситуацій. Хід проведення. Учням пропонується уважно прочитати описані ситуації та дати відповідь на запитання, як кожен з них вчинив би у цьому випадку.
Ситуація 1. Над дорогою починає засихати нещодавно посаджене молоденьке деревце. Як ти вчиниш? Ситуація 2. Ти знайшов птаха з пораненим крилом. Як ти вчиниш? Ситуація 3. Ти бачиш, що людина чимось засмучена, плаче і ніяк не може заспокоїтись. Як ти вчиниш? Ситуація4. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом твого товариша. Як ти вчиниш? Ситуація 5. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом тебе. Обробка та аналіз отриманих результатів. В загальному вигляді кожну відповідь учня можна віднести до одного із 3-х типів емпатійного реагування на запропоновану ситуацію: 1) активний — дійове власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації (втручання у формі допомоги, захисту, лікування, залучення до пошуку виходу із ситуації дорослих, протесту, прояву агресії); 2) пасивний — пасивне власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації, яке відображається без дійового власного втручання у ситуацію; 3) індиферентний - відсутність у досліджуваного позитивних чи негативних емоційних переживань з приводу описаних ситуацій (відповіді типу «мені байдуже», «пройду мимо», «не зверну уваги»). Виявити місце власне емпатійного ставлення кожного дослідження до навколишнього світу.
Методика 3 «Аналіз ситуації» (для учнів 7-11 класів) Мета: виявити наявність в учнів гуманістичних тенденцій в оцінці вчинків інших людей. Необхідний матеріал: три міні-тексти з описом вчинків людей. Хід проведення: Учням пропонується уважно прочитати тексти та висловити(написати) свою думку про те, чи правильно вчинила людина, і чому школяр так вважає. 1. Черговий залізничної станції, як завжди, обходив свою ділянку шляху, і раптом помітив, що на колії сидить і безтурботно грається мала дитина в той час, як прямо на неї мчить швидкий поїзд. Він кинувся до дитини, схопив і відштовхнув убік, врятувавши її. Однак сам уже не встиг вчасно відскочити і загинув. 2. У трамваї впіймали злодія, який щойно вкрав годинник у одного з пасажирів. Його виштовхали з вагона і дуже жорстоко побили. 3. Померло двоє багатих людей. Один із них заповів всі свої гроші монастирю з умовою, що за нього кожен день будуть молитися. А інший заповів всі гроші дитячому притулку. Хто з них вчинив краще?
Обробка та аналіз отриманих результатів. Проводиться якісний аналіз змісту відповідей учнів та вираховується відсоток тих, учнів, які проявили гуманістичну орієнтацію, та тих, що проявили антиемпатійність. Методика 4 ДВОР («Діагностика вад особистісного розвитку») (для учнів 3-9 класів) Необхідний матеріал: бланк із запитаннями та варіантами відповідей.. Хід проведення. Дітям пропонується відповісти на запитання, які стосуються їх особистості (поведінки, самопочуття, бажань, переконань), щоб краще пізнати себе. Необхідно поставити знак «х» у тій графі(«часто», «іноді», «ніколи»), що відповідає частоті прояву ними описаних фактів поведінки.
Обробка та аналіз отриманих результатів. Підраховується у відсотках вказана школярами частота прояву певного факту поведінки. Робляться висновки про схильність до прояву позитивних емоцій і почуттів у стосунках з іншими чи навпаки – гніву, агресії, помсти тощо.
Методика 5 «Люди і ситуації, які потребують емпатії» (для учнів 8-11 класів) Мета: вивчити поведінковий компонент емпатійності учнів. Необхідний матеріал: опитувальник, що складається з трьох блоків. Хід проведення. Учням пропонується перший блок із переліку ситуацій, в яких знаходяться люди, щ потребують чуйності від інших. Учні мають вирішити (проранжувати), яким людям і в яких ситуаціях варто співчувати в першу чергу, а яким – в останню (із перерахованих людей, що знаходились у певних ситуаціях, обрати того із них, кому на, їх думку, потрібно поспівчувати в першу чергу, і поставити навпроти цифру 1; із тих випадків (людей), що залишилися, обрати наступний, у ставленні до якого найбільш потрібно проявити співчуття, і поставити навпроти цифру 2; і так далі до останнього випадку, який автоматично отримує цифру 8).
Аналогічний блок запитань використовується для ранжування оцінки власної чуйності до різних людей:
Третій блок запитань вимагає від учнів вказати, який вид допомоги, тип співчуття (1 – допомога, 2 – емоційна підтримка, 3 – матеріальна підтримка, 4 – залучення дорослих, 5 – спостереження (без втручання) потребує певна ситуація, та з яких джерел (кінофільмів Ф) чи власного досвіду (В), дитина про це знає.
Обробка та аналіз отриманих результатів. Відповіді учнів аналізуються, та за кількістю відповідей виявляється, до кого діти проявляють емпатію в першу чергу, як вони її проявляють і звідки у них інформація про поведінковий аспект емпатійності.
|
