Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви

Методика 1 «Пізнавальна потреба» (для учнів 4-11 класів)

 

Мета: встановити інтенсивність пізнавальної потреби в учнів.

Необхідний матеріал: анкета.

Хід проведення.

На основі спостережень, бесід з вчителями, батьками школяра вибрати відповіді на запитання анкети.

 

Анкета

 

Запитання	Можливі відповіді	Бал
Як часто учень довго займається якою-небудь розумовою роботою(годину-півтори – для молодшого школяра, декілька годин підряд – для підлітка та старшокласника)?   Чому надає перевагу школяр, коли ставиться запитання на кмітливість?   Чи багато додаткової літератури читає школяр?   Наскільки емоційно ставиться учень до цікавого для нього запитання, пов’язаного з розумовою роботою?   Чи часто ставить учень запитання?	а) часто; б) інколи; в) дуже часто.     а) помучитися, але самому знайти відповідь; б) коли як; в) отримати готову відповідь.   а) постійно; б) як коли; в) мало або зовсім не читає.     а) дуже емоційно; б) коли як; в) емоції яскраво не виражені.     а) часто; б) іноді; в) дуже рідко.

 

Обробка та аналіз отриманих результатів. Суму балів, отриманих учнем за всі запитання, слід поділити на 5 (кількість запитань). Отримаємо показник інтенсивності пізнавальної потреби І.

Якщо 3,5 < І ≤ 5, то можна вважати, що в цього учня сильно виражена пізнавальна потреба; якщо 2,5 < І ≤3,5, то вона виражена помірно, а якщо

І ≤ 2,5, то пізнавальна потреба виражена слабо.

 

 

Методика 2 «Чому я взагалі навчаюсь?» (для учнів 4-11 класів)

 

Мета: виявлення мотивів учіння школярів.

Необхідний матеріал: анкета.

Хід проведення.

Учням пропонується дати відповідь на запитання «Чому ти навчаєшся?», підкресливши найбільш відповідну йому або дописавши власну.

 

Варіанти відповідей

 

1. Це мій обов’язок.

2. Хочу бути грамотним.

3. Хочу бути корисним суспільству, людям.

4. Не хочу підвести свій клас.

5. Хочу бути розумним та ерудованим.

6. Хочу отримати необхідні знання.

7. Хочу навчитися самостійно працювати.

8. Всі вчаться, і я – теж.

9. Змушують батьки.

10. Подобається отримувати хороші оцінки.

11. Щоб похвалив вчитель, батьки.

12. Щоб однокласники зі мною дружили.

13. Для розширення кругозору.

14. Змушує класний керівник.

15. Хочу вчитися.

16. …

 

Обробка та аналіз отриманих результатів. Проаналізувати відповіді учнів на поставлені запитання та розподілити їх за групами мотивів учіння: пізнавальні – бажання знати, розвиватися,інтерес до процесу учіння та набуття знань тощо(запитання № 2, 5, 6, 13, 15); соціальні – служіння людям, підтримка успіхів колективу тощо (№ 1, 3, 4, 7); особисто-прагматичні – заради власної вигоди, з примусу та боязні покарання (№ 8, 9, 10, 11, 12, 14).

 

Методика 3 «Спрямованість на отримання знань»

(для учнів 5-11 класів)

 

Мета: виявити ступінь вираженості в учнів мотивації на отримання знань.

Необхідний матеріал: опитувальник.

Хід проведення.

Учням пропонується ряд тверджень-запитань з парними відповідями. Із двох відповідей вони мають вибрати одну(а чи б).

 

 

Текст опитувальника

 

1. Отримавши погану оцінку, ти, коли приходиш додому:

а) відразу сідаєш за уроки, повторюючи і те, що погано знав;

б) сідаєш дивитись телевізор чи грати на комп’ютері, знаючи, що

завтра немає уроку з цього предмету.

2. Після отримання хорошої оцінки ти:

а) продовжуєш добросовісно готуватися до наступного уроку;

б) не готуєшся ретельно, тому що знаєш, що тебе не запитають.

3. Чи трапляється, що ти залишаєшся незадоволеним відповіддю, а не оцінкою?

а) так; б) ні.

4. Для тебе навчання:

а) пізнання нового;

б) обтяжливе заняття.

5. Чи залежать твої оцінки від ретельності підготовки до уроку:

а) так; б) ні.

6. Чи аналізуєш після отримання низької оцінки, що ти зробив неправильно:

а) так; б) ні.

7. Чи залежить твоє бажання готувати домашнє завдання від того, чи виставляють за нього оцінки:

а) так; б) ні.

8. Чи легко ти втягуєшся в навчання після канікул:

а) так; б) ні.

9. Чи шкодуєш про те, що не буває уроків через хворобу вчителя:

а) так; б) ні.

10. Після отримання нових підручників для навчання в наступному класі, ти цікавишся, про що в них ідеться:

а) так; б) ні.

11. Що, на твою думку, краще – вчитися чи хворіти:

а) вчитися;

б) хворіти.

12. Що для тебе важливіше – оцінки чи знання:

а) оцінки;

б) знання.

 

Обробка та аналіз отриманих результатів. За кожну відповідь відповідно до ключа нараховується один бал.

Ключ до опитувальника

Про мотивацію на отримання знань свідчать відповіді а) на запитання 1-6, 8-11, та відповіді б) на запитання 7 і 12.

Сума балів (від 0 до 12) свідчить про ступінь вираженості мотивації а отримання знань.

 

 

Методика 4 «Спрямованість на оцінку»

(для учнів 5-11класів)

 

Мета: визначення ступеня спрямованості учня на отримання оцінки.

Необхідний матеріал: опитувальник.

Хід проведення.

Учням даються запитання,на які вони повинні відповісти, поставивши у відповідній клітинці знак «+»(«так») чи «-»(«ні»).

 

Опитувальник

 

Запитання	Так	Ні
Чи пам’ятаєш ти, коли отримав перше у житті двійку? Чи турбує тебе те, що твої оцінки дещо гірші, ніж у інших учнів класу? Чи буває, що перед контрольною роботою серце у тебе починає битися частіше? Чи ти червонієш, коли оголошують твою погану оцінку? Чи погіршується твій настрій у вихідний день, якщо в кінці тижня ти отримав погану оцінку? Чи турбує тебе, коли тебе довго не викликають для відповіді? Чи хвилює тебе реакція ровесників на отриману тобою оцінку? Чи готуєшся ти як слід до наступного уроку після отримання хорошої оцінки, хоча знаєш, що скоро тебе не запитають? Чи хвилює тебе очікування опитування? Чи було б тобі цікаво навчатися, якби оцінок взагалі не було? Чи захочеш ти, щоб тебе запитали, якщо знатимеш, що оцінку за відповідь не поставлять? Ти продовжуєш активно працювати на уроці після того, як вже отримав оцінку?

 

 

Обробка та аналіз отриманих результатів. Нараховується 1 бал за відповіді «так» на запитання 1-9 і за «ні» - на запитання 10-12. Підраховується загальна сума балів. Чим більше набрана сума балів, тим більше в учня виражена спрямованість на оцінку.

Методика 5 «Ставлення до предмету»

(для учнів 8-11класів)

 

Мета: вивчення причин позитивного та негативного ставлення учня до певних учбових предметів.

Необхідний матеріал: опитувальник з переліком доводів, що характеризують ставлення учня до предмету.

Хід проведення.

Учням пропонується підкреслити доводи, що характеризують ставлення учня до певного навчального предмету або дописати власні.

 

Опитувальник

 

Люблю предмет, тому що

Не люблю предмет, тому що

цей предмет цікавий подобається, як викладає його вчитель його потрібно знати всім він потрібен для майбутньої роботи він легко засвоюється він вважається корисним він змушує думати він вимагає спостережливості він вимагає кмітливості він вимагає терпіння він захоплюючий товариші цікавляться ним батьки вважають його важливим у мене хороші стосунки з учителем вчитель часто хвалить мене вчитель цікаво пояснює отримую задоволення від вивчення знання з предмету необхідні для вступу у ВНЗ він сприяє розвитку кругозору просто цікаво …

цей предмет нецікавий не подобається, як викладає вчитель він не всім потрібен він не потрібен для майбутньої роботи він важко засвоюється він не вважається корисним він не вимагає роздумів він не потребує спостережливості не потрібна кмітливість він не вимагає терпіння він не захоплює товариші не цікавляться ним батьки не вважають його важливим у мене погані стосунки з учителем вчитель рідко хвалить мене вчитель пояснює нецікаво не отримую задоволення від вивчення знання з предмету не потрібні для встеле у ВНЗ він не сприяє розвитку кругозору просто нецікаво …

 

Обробка та аналіз отриманих результатів. Проаналізувати вказані учнями доводи та виявити найбільш часті причини того, чому предмет стає улюбленим або викликають негативне ставлення до нього(за кількістю виборів учнями).