Модифікації методики вивчення самооцінки Т.В.Дембо-С.Я.Рубінштейна
У роботі з дітьми можна використовувати модифікацію цієї методики Т.Габріял «Сходинки самооцінок». Вона передбачає градацію цих шкал у вигляді сходинок. У роботі з дітьми такі "сходинки самооцінок» зручніші, оскільки забезпечують наочність і дають можливість використовувати ігрову форму Доцільним є, з'ясувавши в попередній бесіді ціннісні орієнтації дитини, запропонувати їй шкали з тих якостей, які для неї особисто значущі. У наступній бесіді у дитини з'ясовують, чому вона поставила себе на ту чи іншу сходинку. Методика «Сходинки самооцінок» (Т.Габріял) (молодший шкільний вік) Мета:визначити характер самооцінки молодшого школяра і власного місця у соціальному середовищі. Необхідний матеріал: бланк відповідей із зображенням драбини з семи сходинок, олівець. Хід проведення: На бланку із зображенням сходинок (або на окремому листку малюється драбинка з 7-ми сходинок) нумерується кожна сходинка. Краї драбини (полюси) символізують полярні (протилежні) якості (наприклад: добрий-злий, розумний-нерозумний тощо). Спочатку дітям пропонують, за певною (однією) якістю, розставити на сходинках казкових героїв в порядку збільшення міри вияву у них цієї якості. Потім пропонують на місце казкових героїв розставити людей, які становлять соціальне оточення дитини: „Як би ти розташував на сходах людей, якби на місці казкових героїв були б твої рідні, близькі, друзі, однокласники». Бланк відповідей
нерозумний негарний слабкий несміливий тощо Обробка та аналіз результатів: Якщо дитина ставить себе на високі сходинки, але не на сьому, а поряд з нею розташовує своїх батьків, то свідчить про адекватну самооцінку з тенденцією до завищення, а також про нормальне соціальне становище. Якщо дитина ставить себе на найвищу сходинку – це може бути свідченням егоцентризму, завищеної самооцінки. Протилежна тенденція – постановка себе на найнижчій сходинці – виражає повне неприйняття себе у даному соціальному середовищі. Постановка себе на другу та третю сходинки інтерпретується як занижена самооцінка досліджуваного. У запропоновану методику можна включити параметр «соціальні очікування». Дитину запитують "А як ти думаєш, на яку сходинку поставить тебе твоя мама? А батько? А вчителька?". Потім відповіді дитини зіставляють з її самооцінкою за тими ж якостями, що вона вже визначила для себе. Ці результати аналізуються разом з даними бесіди, під час якої в дитини розпитують, чому вона вибирає саме ті чи інші "щаблі якостей", як вона розуміє ці якості, чому вважає, що мама думає про неї саме так і т. д. Наведемо приклад такої модифікації. Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік) Мета: в иявити рівень і диференційованість самооцінки учня та отримати матеріал для висновків про сприйняття дитиною її стосунків з учителем та однокласниками. Необхідний матеріал: робочий бланк. Хід проведення: Інструкція: «Діти, ви отримали аркуші із завданням. Вам слід оцінити себе за трьома якостями: "хороший учень", "хороший товариш", "цікава людина". Ви будете це робити за допомогою відрізків. Чим вища оцінка - тим вище на відрізку ви маєте поставити риску. (Продемонструвати на дошці.) Отже, найвища оцінка у верхній точці відрізка, найнижча —у нижній точці. Працюючи з першою групою відрізків, ви оцінюєте себе, так би мовити, "від себе ", тобто так, як ви про себе насправді думаєте. У другій групі відрізків ви масте дати оцінку собі "від імені вчителя ": як би вас оцінив ваш учитель? У третій групі відрізків ви ставите собі оцінку, яку б вам дали однокласники. Роботу починаємо з першої групи відрізків. Тільки після того, як усі завершать працювати з першою групою відрізків, переходимо до другої групи. Так само до третьої групи переходимо тільки тоді, коли всі завершать роботу з другою групою відрізків». Перед переходом до іншої групи відрізків психолог уточнює завдання. Результати дослідження записуються у протокол. Для фіксації результатів використовується шкала оцінок за рівнями - високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький. ПРОТОКОЛ
|
7
1 сміливий
злий тощо
