Методика комплексного вивчення самооцінки й ціннісних орієнтацій

(молодший школяр, 6-9 років)

Мета:вивчити самооцінку та ціннісні орієнтації школяра.

Необхідний матеріал: к артка зі схематичним зображенням трьох постатей дітей (див. малюнок) і сім карток з надрукованими на них ціннісними характеристиками.

Хід проведення:

Перед дитиною кладуть картку із зображенням постатей, а під нею - першу картку з визначеннями.

Інструкція: «Ось три дуже схожі хлопчики (дівчинки). Цей хлопчик розумний, цей - сильний, цей - здоровий. В усьому іншому вони нічим не відрізняються. Яким із цих хлопчиків ти хотів би бути?» Відповідь дитини кодується в таблиці: навпроти вибраної якості під оцінкою «2 бали» ставиться хрестик.

Наступне запитання: «А з тих хлопчиків, хто залишився, ким би ти хотів більше бути?» Відповідь фіксується у таблиці; навпроти названої якості під оцінкою «1 бал» ставиться хрестик. Та якість, що залишилася, не оцінюється.

Після цього дитині кажуть: «А тепер уяви, що один із цих хлопчиків справді ти. Хто це може бути? Хто з них насправді найбільше схожий на тебе?» Відповіді заносять у праву частину протоколу («Самооцінка») й оцінюють так само, як і попередні: перша названа якість - хрестиком під графою «2 бали», друга вибрана якість - хрестиком під графою «1 бал».

Описана процедура повторюється з усіма сімома картками. Відповіді на перші два запитання заносяться у ліву частину розділу «Ціннісні орієнтації» таблиці. Відповіді на наступні два запитання заносяться у праву частину розділу «Самооцінка» таблиці. Потім підраховується відносна вага кожної характеристики у правій та лівій частинах протоколу. У разі збігу значення двох або більше характеристик проводиться додаткове їх зіставлення між собою за тією ж схемою, щоб можна було їх ранжувати за переважанням.