Методика 4. Методика образотворчого візуального мислення Е.П. Торренса

Мета:виявити деякі особливості візуального мислення (конструктивну активність, оригінальність, обсяг, категоріальну гнучкість).

Необхідний матеріал:прості графічні структури:

Хід виконання:досліджуваним пропонується інструкція: «Вам будуть представлені прості графічні фігури, кожна з яких являє собою деяке незавершене зображенням. Ви повинні закінчити це зображення за допомогою будь-яких доповнень, які на Ваш погляд тут потрібні. Після цього назвіть, будь-ласка, Ваш малюнок. Та сама проста фігура буде пропонуватися 8 раз. Якщо на певному етапі роботи Ви відчуєте, що вичерпали всі можливі варіанти закінчення фігури і назв фігури-стимулу, скажіть: «Все!». Час Вашої роботи не обмежується.

Обробка результатів. Оцінка роботи досліджуваного проводиться за наступними показниками:

1. Обсяг (скільки графічних стимулів досліджуваний не зміг закінчити із загальної кількості представлених фігур, що дорівнює 40).

2. Категоріальна гнучкість запропонованих досліджуваним назв для закінчення стимулів. За основу варто використовувати 40 варіантів категорій, виділених у результаті застосування даної методики на студентській вибірці:

1. люди

2. тварин

3. рослини

4. природні явища (пейзажі, блискавки тощо)

5. транспортні засоби

6. будинки

7. інструменти, прилади

8. предмети домашнього ужитку

9. одяг

10. взуття

11. їжа

12. спорт

13. засоби інформації, сигнали

14. навчання

15. технічні споруди

16. космічні об’єкти

17. геометричні фігури

18. меблі

19. посуд

20. музика

21. прикраси

22. будівельні споруди

23. ємності

24. машинні механізми

25. гра (іграшки і т.п.)

26. анатомія людини

27. зброя

28. джерело світла

29. мікроструктура об’єкта

30. матеріали (дерево, бетон і т.п.)

31. канцелярські приналежності

32. фізичні явища

33. зображення

34. медицина

35. поверхні

36. фантастичні істоти

37. знаки, символи, цифри

38. моделі, плани, графіки

39. людські відчуття (смуток, страх і т.п.)

40. технічні деталі

Підраховується, скільки категорій з числа всіх можливих варіантів використано у своїх відповідях в якості найменувань кожним досліджуваним.

3. Оригінальність запропонованої назви

Спочатку підраховується частота повторюваності кожної назви по всій групі досліджуваних (група повинна налічивши не менше 20 осіб). Потім кожна відповідь кожного з досліджуваних оцінюється в балах у залежності від його рідкості. Назви, що зустрічаються тільки в одного досліджуваного з усієї групи оцінюються в 3 бали, у 2-х досліджуваних − в 2 бали, у 3-х − 1бал, якщо ж та сама назва зустрічається у 4-х і більше, то такі відповіді оцінюються в 0 балів. Ці балові оцінки кожного запропонованого даним досліджуваним назви сумуються, і у підсумку виходить показник оригінальності відповідей.

4. Конструктивна активність − показник ступеня складності виконуваних досліджуваним перетворень заданого простого графічного стимулу. Так, якщо досліджуваний назвав стимул без яких-небудь його графічних змін, чи стимул як ціле − взагалі не враховується (досліджуваний виділяє і називає одну частину стимулу), то за таку відповідь − о балів. Якщо зображення (повторення) вихідної графічної основи − 1 бал, закінчується зображення за рахунок додавання до вихідної графічної основи будь-яких деталей, причому сама основа залишається без змін у цьому випадку − 2 бали. Якщо мають місце розгорнуті перетворення у середині простору вихідного графічного стимулу чи явні зміни його конфігурації − 3 бали. У підсумку для кожного досліджуваного підраховується показник конструктивної активності візуального мислення по сумі балів по всім 40 відповідям.

Аналіз результатів. оказник «категоріальна гнучкість» − про багатство процесів семантизації (додавання значень) візуальних вражень на основі підключення словесно-категоріального знання. Показник «оригінальність» − про творчі можливості візуального мислення. Показник «конструктивна активність» − про операційні характеристики візуального мислення, пов’язані зі ступенем складності і розмаїтості виконуваних перетворень, оскільки тут досліджуваний не тільки трансформує вихідну перцептивну основу, але і доповнює її візуальними елементами, що витягуються із зорової пам’яті.

Проводиться кількісний і якісний аналіз результатів.