Очікувані компетенції студента.

На основі вивчення курсу «філософська пропедевтика», студент повинен розуміти:

· що таке філософія у східній парадигмі її розвитку та західній;

· у чому полягає проблема взаємозв’язку світогляду, філософії і метафізики;

· відмінність між раціонально-критичним типом мислення та повсякденним і мітологічним;

· причини поширення міфотворчості у ХХ столітті;

· специфіку філософського мислення в аспекті її софійності;

· вплив філософії на суспільні процеси та розвиток людини;

· морально-етичний потенціал філософського знання;

· взаємозв’язок філософського знання з природничо-науковим;

· зв'язок філософської культури з раціональним типом мислення;

· взаємозалежність філософського підходу до світу з цивілізаційним розвитком людства.

На основі вивчення курсу, студенти повинні знати:

· визначення світогляду, його структурні елементи й історичні типи, особливості зв'язку світогляду з філософією;

· характеристику та функції мітологічного світогляду і мислення;

· характерні риси філософського типу мислення, на відміну від мітологічного, на прикладах становлення давньокитайської, давньоіндійської і давньогрецької філософії;

· визначення філософії з погляду таких підходів: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного, сайєнтичного, антропологічного, екзистенціального, семіотичного;

· відмінність між східною і західною світоглядно-філософськими парадигмами;

· відмінності між раціональними, нераціональними та ірраціональними рисами міркування;

· структуру філософського знання і відповідні ключові проблеми, поняття і концепти;

· відмінності між теоретичним знанням, метафізикою, філософією і наукою;

· характеристику основних функцій філософії;

· проблематику теорії вартостей (аксіології), її основні концепти і вчення;

· теоретичні джерела, інтелектуальні спонуки й суспільно-історичні передумови антропологічного повороту у філософії;

· засадничі ідеї філософської праксеології;

· провідні теми соціальної філософії та соціології.

 

У результаті засвоєних знань студент повинен уміти:

· аналітично сприймати зовнішню інформацію і робити несуперечливі висновки;

· розрізняти філософський спосіб мислення від повсякденного;

· пояснити причини відновлювання мітологічного світобачення у сучасному світі й навести відповідні приклади;

· розрізняти науковий спосіб пояснення від ненаукового;

· визначати концептуальні особливості моністичного, дуалістичного і плюралістичного теоретичного мислення;

· розрізняти спіритуалістичні й матеріалістичні тенденції у філософії;

· визначити праксеологічне спрямування філософської теорії;

· аргументовано брати участь у дискусії й послуговуватися посиланнями на першоджерела;

· пояснити роль і значення філософії у процесі історичного розвитку людини;

· якісно опановувати першоджерела з філософії;

 

Забезпечення навчально-методичною літературою:

Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі трьох базових підручників: Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995; Філософія: світ людини (Табачковський В.). – К.: Либідь, 2003; Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. – Львів, 2009, а також з використанням інших підручників та першоджерел з філософії, повний опис яких студент знайде у пропонованій програмі. Наявність літератури відповідає 100% забезпеченню.

Вимоги до засвоєння курсу:

Навчальні заняття:виклад матеріалу відбувається у формі лекцій та семінарського обговорення ключових тем на основі самостійної домашньої підготовки студентів і опрацювання рекомендованих обов'язкових та допоміжних джерел до курсу.

Критерій оцінювання знань студентів та ефективності засвоєння ними курсу ґрунтується на таких формах участі студентів у навчальному процесі:

1. Виступ / усна презентація конкретного питання з програми курсу за темою семінарського заняття на основі використання основної та додаткової літератури, посібника, курсу лекцій, читанки до курсу, а також ресурсів Інтернету. Виступ/презентація повинна розпочинатися з чіткого формулювання тез та їх доведення чи спростування. У виступі/презентації мають бути наведені різні погляди (погляди різних вчених), запропоновано їх порівняння, а також висловлена й обґрунтована власна позиція. Виступ студента оцінюється викладачем на основі врахування: текстуальної і наукової коректності запропонованих тверджень, логічної послідовності і несуперечності викладу думки, посиланнями на підручникові та літературні джерела, самостійності викладу думки, запропонованого (чи відсутнього) висновку до власних тез.

2. Опонування / рецензія на виступ / презентацію. Критерієм оцінки такої форми участі у занятті є вміння студента критично оцінювати виступ свого одногрупника і коректно висловлювати власні погляди, грунтуючи їх на конкретних джерелах, літературі; висунення власної тези, позиції та її доведення; аналітичний коментар виступу / презентації.

3. Запитання до виступу / презентації студента. Активність під час заняття у формі влучно і коректно поставлених запитань до виступаючого та вміння відповісти на власне запитання самостійно, або ж обґрунтування його.

4. Участь у дискусіях. Студент зобов'язаний брати активну участь у дискусіях, що засвідчуватиме його готовність до семінару. Неучасть студента у дискусіях чи у формі запитань до виступаючих, або доповнень до них, прирівнюється до його відсутності на занятті і свідчитиме про непідготовленість, тобто виставляється оцінка «нуль».

5. Есе. Підготовка есе(5 – 7 стор. рукопису) з одного з питань програми (на вибір студента), що є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есе є такі його параметри: виразно сформульована проблема; обґрунтування (вказання) на її актуальність; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми; логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есе; наявність власної (авторської) позиції; пов'язаність змісту із сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними); наявність висновку і посилань на джерела.

Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

6. Модульна контрольна перевірка знань у формі контрольної роботи проводиться за темами першого і другого модулів робочої програми курсу. За результатами одного модульного контролю студент може максимально одержати 5 балів. Максимальна сума для двох модульних контролів – 10 балів.

7. Іспит проводиться у комбінованій (письмовій та усній) формі і складається з двох частин: теоретичної, що вимагає знати основні поняття, твердження та концепції курсу, і прикладної, що передбачає знати основні твердження відомих мислителів, висловлених ними у літературі, запропонованій до навчального курсу. Спочатку упродовж 30 хвилин студенти письмово відповідають на питання тестів, а тоді відповідають усно на три питання.

 

Р озподіл балів, що присвоюється студентам

Рейтингове оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, що завершується екзаменом, становить за поточну успішність (семінарські заняття + дві модульні контрольні + виконання завдань самостійної роботи) 50 балів; за підсумкове випробування(екзамен) максимально – 50 балів;

Кожна тема курсу, що винесена на лекційні і семінарські заняття має бути відпрацьована студентом у тій чи іншій формі, наведеній вище.

Упродовж семестру від кожного студента очікується не менше двох виступів/презентацій (10 – 15 хв. кожна) й опонування (7 – 10 хв.), систематична участь у дискусіях на кожному занятті – обов’язкова.

Неучасть студента у семінарському занятті (промовчування) розглядається як факт його непідготовленості й оцінюється у нуль балів. Пропущені без поважних причин заняття студент повинен відпрацювати під час консультацій.

За результатами роботи на семінарських заняттях студент може максимально набрати 25балів.

Обов'язкова участь у двох модульних тестуваннях – по 5 балів (разом 10 б.)

Самостійна робота студентів виконується в обсязі 72 годин, що оцінюється на основі: а) наявності термінологічного словника та його усного захисту – максимально 5 балів;

б) підготовки есе на обрану тему – максимально 5 балів;

в) підготовки конспекту відповідей на питання, що винесені на самостійну роботу, зокремаконспекту першоджерел – 5 балів. За самостійну роботу максимальною є сума 15 балів.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.