Студопедия — Очікувані компетенції студента.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Очікувані компетенції студента.






На основі вивчення курсу «філософська пропедевтика», студент повинен розуміти:

· що таке філософія у східній парадигмі її розвитку та західній;

· у чому полягає проблема взаємозв’язку світогляду, філософії і метафізики;

· відмінність між раціонально-критичним типом мислення та повсякденним і мітологічним;

· причини поширення міфотворчості у ХХ столітті;

· специфіку філософського мислення в аспекті її софійності;

· вплив філософії на суспільні процеси та розвиток людини;

· морально-етичний потенціал філософського знання;

· взаємозв’язок філософського знання з природничо-науковим;

· зв'язок філософської культури з раціональним типом мислення;

· взаємозалежність філософського підходу до світу з цивілізаційним розвитком людства.

На основі вивчення курсу, студенти повинні знати:

· визначення світогляду, його структурні елементи й історичні типи, особливості зв'язку світогляду з філософією;

· характеристику та функції мітологічного світогляду і мислення;

· характерні риси філософського типу мислення, на відміну від мітологічного, на прикладах становлення давньокитайської, давньоіндійської і давньогрецької філософії;

· визначення філософії з погляду таких підходів: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного, сайєнтичного, антропологічного, екзистенціального, семіотичного;

· відмінність між східною і західною світоглядно-філософськими парадигмами;

· відмінності між раціональними, нераціональними та ірраціональними рисами міркування;

· структуру філософського знання і відповідні ключові проблеми, поняття і концепти;

· відмінності між теоретичним знанням, метафізикою, філософією і наукою;

· характеристику основних функцій філософії;

· проблематику теорії вартостей (аксіології), її основні концепти і вчення;

· теоретичні джерела, інтелектуальні спонуки й суспільно-історичні передумови антропологічного повороту у філософії;

· засадничі ідеї філософської праксеології;

· провідні теми соціальної філософії та соціології.

 

У результаті засвоєних знань студент повинен уміти:

· аналітично сприймати зовнішню інформацію і робити несуперечливі висновки;

· розрізняти філософський спосіб мислення від повсякденного;

· пояснити причини відновлювання мітологічного світобачення у сучасному світі й навести відповідні приклади;

· розрізняти науковий спосіб пояснення від ненаукового;

· визначати концептуальні особливості моністичного, дуалістичного і плюралістичного теоретичного мислення;

· розрізняти спіритуалістичні й матеріалістичні тенденції у філософії;

· визначити праксеологічне спрямування філософської теорії;

· аргументовано брати участь у дискусії й послуговуватися посиланнями на першоджерела;

· пояснити роль і значення філософії у процесі історичного розвитку людини;

· якісно опановувати першоджерела з філософії;

 

Забезпечення навчально-методичною літературою:

Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі трьох базових підручників: Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995; Філософія: світ людини (Табачковський В.). – К.: Либідь, 2003; Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. – Львів, 2009, а також з використанням інших підручників та першоджерел з філософії, повний опис яких студент знайде у пропонованій програмі. Наявність літератури відповідає 100% забезпеченню.

Вимоги до засвоєння курсу:

Навчальні заняття:виклад матеріалу відбувається у формі лекцій та семінарського обговорення ключових тем на основі самостійної домашньої підготовки студентів і опрацювання рекомендованих обов'язкових та допоміжних джерел до курсу.

Критерій оцінювання знань студентів та ефективності засвоєння ними курсу ґрунтується на таких формах участі студентів у навчальному процесі:

1. Виступ / усна презентація конкретного питання з програми курсу за темою семінарського заняття на основі використання основної та додаткової літератури, посібника, курсу лекцій, читанки до курсу, а також ресурсів Інтернету. Виступ/презентація повинна розпочинатися з чіткого формулювання тез та їх доведення чи спростування. У виступі/презентації мають бути наведені різні погляди (погляди різних вчених), запропоновано їх порівняння, а також висловлена й обґрунтована власна позиція. Виступ студента оцінюється викладачем на основі врахування: текстуальної і наукової коректності запропонованих тверджень, логічної послідовності і несуперечності викладу думки, посиланнями на підручникові та літературні джерела, самостійності викладу думки, запропонованого (чи відсутнього) висновку до власних тез.

2. Опонування / рецензія на виступ / презентацію. Критерієм оцінки такої форми участі у занятті є вміння студента критично оцінювати виступ свого одногрупника і коректно висловлювати власні погляди, грунтуючи їх на конкретних джерелах, літературі; висунення власної тези, позиції та її доведення; аналітичний коментар виступу / презентації.

3. Запитання до виступу / презентації студента. Активність під час заняття у формі влучно і коректно поставлених запитань до виступаючого та вміння відповісти на власне запитання самостійно, або ж обґрунтування його.

4. Участь у дискусіях. Студент зобов'язаний брати активну участь у дискусіях, що засвідчуватиме його готовність до семінару. Неучасть студента у дискусіях чи у формі запитань до виступаючих, або доповнень до них, прирівнюється до його відсутності на занятті і свідчитиме про непідготовленість, тобто виставляється оцінка «нуль».

5. Есе. Підготовка есе(5 – 7 стор. рукопису) з одного з питань програми (на вибір студента), що є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есе є такі його параметри: виразно сформульована проблема; обґрунтування (вказання) на її актуальність; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми; логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есе; наявність власної (авторської) позиції; пов'язаність змісту із сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними); наявність висновку і посилань на джерела.

Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

6. Модульна контрольна перевірка знань у формі контрольної роботи проводиться за темами першого і другого модулів робочої програми курсу. За результатами одного модульного контролю студент може максимально одержати 5 балів. Максимальна сума для двох модульних контролів – 10 балів.

7. Іспит проводиться у комбінованій (письмовій та усній) формі і складається з двох частин: теоретичної, що вимагає знати основні поняття, твердження та концепції курсу, і прикладної, що передбачає знати основні твердження відомих мислителів, висловлених ними у літературі, запропонованій до навчального курсу. Спочатку упродовж 30 хвилин студенти письмово відповідають на питання тестів, а тоді відповідають усно на три питання.

 

Р озподіл балів, що присвоюється студентам

Рейтингове оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, що завершується екзаменом, становить за поточну успішність (семінарські заняття + дві модульні контрольні + виконання завдань самостійної роботи) 50 балів; за підсумкове випробування(екзамен) максимально – 50 балів;

Кожна тема курсу, що винесена на лекційні і семінарські заняття має бути відпрацьована студентом у тій чи іншій формі, наведеній вище.

Упродовж семестру від кожного студента очікується не менше двох виступів/презентацій (10 – 15 хв. кожна) й опонування (7 – 10 хв.), систематична участь у дискусіях на кожному занятті – обов’язкова.

Неучасть студента у семінарському занятті (промовчування) розглядається як факт його непідготовленості й оцінюється у нуль балів. Пропущені без поважних причин заняття студент повинен відпрацювати під час консультацій.

За результатами роботи на семінарських заняттях студент може максимально набрати 25балів.

Обов'язкова участь у двох модульних тестуваннях – по 5 балів (разом 10 б.)

Самостійна робота студентів виконується в обсязі 72 годин, що оцінюється на основі: а) наявності термінологічного словника та його усного захисту – максимально 5 балів;

б) підготовки есе на обрану тему – максимально 5 балів;

в) підготовки конспекту відповідей на питання, що винесені на самостійну роботу, зокремаконспекту першоджерел – 5 балів. За самостійну роботу максимальною є сума 15 балів.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 485. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия