КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ІСПИТУ

1. Поняття світогляду, його структурні елементи і предметні відношення.

2. Значення радості і задоволення у житті людини та їх світоглядна обумовленість.

3. Повсякденне, достовірне і теоретичне знання. Основні функції світогляду.

4. Типологія світогляду за критеріями: суб’єктності, історичним, етичним.

5. Обґрунтуйте, чому вважається, що радість належить до субстанційного виміру буття, а задоволення(насолода) – до атрибутивного.

6. Як Ви розумієте поняття «самоздійснення» людини і чим воно відрізняється від «самоствердження»? Назвіть основні чинники самоздійснення людини.

7. Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади критичного і раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?

8. Характерні риси та відмінності між мітологічним і релігійним світоглядами.

9. Віра, надія і любов у структурі світогляду і житті людини.

10. Характерні особливості теоретичного знання і світогляду.

11. Що таке міфологія? Назвіть її основні функцій й охарактеризуйте.

12. Що таке синкретизм і в чому полягає його світоглядна функція?

13. У чому суть персоніфікації довкілля первісною людиною?

14. Чому вважається, що мітологічний світогляд є принципово поза інтелектуальним? Чим тоді відрізняється інтелектуальна форма світосприйняття?

15. Охарактеризуйте функцію розуміння як базову для мітичного світогляду. Що вважається контекстом її існування?

16. У якому відношенні перебувають функції розуміння і критичного, раціонального мислення? Запропонуйте приклади.

17. Поясніть чому для мітологічного світосприйняття іманентною є функція жертвопринесення?

18. Що таке мітотворчість ХХ століття: наведіть кілька прикладів, що свідчать про її існування.

19. У чому полягає відмінність між жертвопринесенням і жертовністю? Наведіть приклади.

20. Предмет філософії та його ділянки. Назвіть п’ять головних проблем, що лягли в основу класичного визначення предмета філософії.

21. З’ясуйте відмінності між класичними некласичними підходами до філософської проблематики?

22. Поняття онтології у філософії: запропонувати визначення монізму, дуалізму і плюралізму.

23. Охарактеризуйте поняття: «субстанція», «монізм», «дуалізм», «плюралізм».

24. Що таке гносеологія? Назвіть основні поняття, що характеризують її зміст.

25. Про які чотири основні онтологічні напрями в історії філософії йдеться у підручнику О. Кульчицького?

26. Охарактеризуйте основну проблему і завдання гносеології.

27. Розкрийте зміст спіритуалізму (ідеалізму) та матеріалізму у філософії.

28. Охарактеризуйте суть скептичних підходів у філософії.

29. Визначте характерні віхи та імена в історії філософського матеріалізму.

30. Охарактеризуйте проблематику джерела пізнання у філософії.

31. Визначте характерні віхи та імена в історії філософії спіритуалізму.

32. Запропонуйте визначення і характеристику сенсуалізму.

33. Охарактеризуйте проблематику і суть філософського дуалізму і назвіть його представників.

34. Запропонуйте визначення і характеристику раціоналізму. Поясніть вислів Р. Декарта «cogito, ergosum».

35. Охарактеризуйте проблематику і суть філософського монізму і назвіть його представників.

36. Що таке філософія? Запропонуйте визначення і дайте пояснення кількох підходів.

37. Охарактеризуйте онтологічну проблематику і структуру буття за теорією Н. Гартмана.

38. Охарактеризуйте поняття «світогляд» і вкажіть на його структуру. У чому полягає зв'язок між світоглядом і філософією.

39. Охарактеризуйте основні ділянки філософського знання.

40. Проблема істини у класичній філософії: емпіризм і раціоналізм.

41. Розкрийте зміст спіритуалізму (ідеалізму) та матеріалізму у філософії.

42. У чому полягає проблема визначення філософії як науки?

43. Характеристика ірраціонального напрямку у філософії.

44. Що таке аксіологія і в чому полягає її основна проблематики?

45. Охарактеризуйте проблему «становлення вартостей у дійсності» на основі дискусії між Н. Гартманом і М. Шеллером.

46. Наведіть приклади здійснення вартостей в індивідуальному і суспільному житті.

47. Запропонуйте характеристику культури як системи вартостей. Як Ви розумієте витоки трагічного у культурі?

48. Обгрунтуйте, чому вважається, що радість належить до субстанційного виміру буття, а задоволення(насолода) – до атрибутивного.

49. Як Ви розумієте поняття «самоздійснення» людини і чим воно відрізняється від «самоствердження»? Які чинники самоздійснення Ви можете назвати.

50. У чому суть філософського ірраціоналізму; назвіть кілька його типових представників.

51. Поясніть особливості етимологічного підходу до визначення філософії та критично-раціонального. Філософія як «розумове повноліття».

52. Світоглядне визначення філософії та його обмеженість.

53. Епістемологічне визначення філософії. Філософія, метафізика і наука.

54. У чому суть семіотичного підходу до філософії? Запропонуйте його визначення.

55. Розкрийте «горизонт» функції розуміння і засади раціонально-теоретичного мислення. У якому співвідношенні між собою вони перебувають?

56. Що таке міфологія? Запропонуйте характеристику її основних функцій.

57. У чому полягають особливості релігійного світогляду?

58. Коли вперше виникає писемність і в чому полягає її зв'язок з розвитком світогляду і людини?

59. Охарактеризуйте явища «солярного монотеїзму» і світоглядного політеїзму.

60. Назвіть найважливіші світоглядні ідеї вавилонської культури. У чому полягає відмінність між світоглядними ідеями та власне філософським мисленням?

61. Назвіть основні епохи у розвитку філософської думки в Індії і вкажіть до якої з них належить формування «даршан» (поясніть також значення цього явища)?

62. Назвіть основні світоглядні ідеї індійського філософського мислення і запропонуйте їхню характеристику.

63. Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії.

64. Охарактеризуйте основні школи Стародавнього Китаю та їх ідейний зміст.

65. Окресліть особливості античного філософського мислення досократичного періоду.

66. У чому полягає відмінність між східною і західною парадигмами філософського мислення?

67. Чому вважається, що філософія Сократа викликала радикальну переорієнтацію мислення? У чому її історичне значення?

68. Що таке Логос у філософії Античності і яким чином це поняття позначилося на західній парадигмі мислення?

69. Етика як філософська дисципліна.

70. Естетика як філософська дисципліна.

71. Назвіть основні функції філософії і запропонуйте характеристику кожної.

72. Що таке філософська антропологія? Охарактеризуйте її проблематику та підстави виникнення.

73. Яке місце у філософській антропології належить концепції біоцентризму? Назвіть відомого вам представника за працею О. Кульчицького.

74. У чому полягають застереження М. Шеллера і Ж. Марітена щодо антропоцентризму? Що таке «антропоцентрична зарозумілість»?

75. Суть і завдання філософської антропології.

76. Проблематика і метод філософської антропології.

77. Базові передумови самоздійснення: свобода, ідентичність, автентичність.

78. Синтез поглядів на людину у філософії.

79. Характеристика «життєвого світу людини».

80. «Культурне вкорінення» людини та його зв'язок з потребами визнання та свободою вибору.

81. У чому полягає розмежування між поняттями «людина», «індивід», «особа», «персона»?

82. У чому суть поняття «антропологічна зарозумілість»?

83. Що таке глобалізація?

84. Охарактеризуйте поняття «ідентичності» та «автентичності» щодо особи.

85. У чому суть проблематики гендерної рівності?

86. Поясніть зміст поняття «цинічний розум».

87. Предмет соціальної філософії. Соціальна філософія та соціологія.

88. Ідейне обумовлення дії: свобода, рівність, справедливість.

89. Справедливість і праця. Проблема власності.

90. Поняття суспільного поступу: від підданого до громадянина.

ТЕСТИ

(правильну відповідь – підкреслити)

1. Світогляд – це: а) наукова система уявлень про світ, людину і суспільство;

б) випадкова сума поглядів та уявлень про світ, природу, людину і суспільство; в) система поглядів, уявлень та ідей про світ, людину і суспільство – як усвідомлених, так і неусвідомлених; г) система правильних уявлень про природу, людину і суспільство, що даються у свідомості особи.

2. До достовірних знань належать: знання теоретичні; знання обґрунтовані; знання інтуїтивні; знання, що підтверджені дією; знання, що передані традицією.

3. Серед багатьох напрямів ХХ століття філософія визнавалася наукою або такою, що має стати наукою: позитивізмом, герменевтикою, феноменологією, філософією життя, антропологією, екзистенціалізмом, аналітичною філософією, прагматизмом, марксизмом, лінгвістичною філософією, персоналізмом, структуралізмом, неотомізмом, комунікативною філософією.

4. Особливостями мітологічного мислення є: раціональність, логічна несуперечність, синкретизм, критичність, колективізм.

5. Поняття «жень» стосується: традиції, порядку, принципу людяності, звичаїв.

6. У філософській школі легізму вважали, що причинами недобрих учинків людей є: доноси, неправдивість, покарання, доброта і людинолюбство, підозрілість, страх.

7. «Солярний монотеїзм» – це концепція: світоглядно-релігійна; мітологічна; філософська; культурна; теоретична.

8. У Стародавньому Єгипті написаний твір: «Труди і дні»; «Похвала глупоті»; «Пісня арфіста»; «Пісня пісень»; «Розмова пана з рабом».

9. До основних принципів філософського знання належать: специфічність, універсальність, партикулярність, споглядальність, самовпевненість, критичність, загальність (тотальність).

10. Філософія (за О. Кульчицьким) – це: наука, теорія, вчення, знання, світогляд, свідомість, методологія. (Розширте свою думку додатковим поясненням).

11. Класична метафізика – це вчення про: вартості, душу, знання, суспільство, людину, буття.

12. Поняття «архе» у давньогрецькій філософії застосоване для визначення:

13. природи; космосу; духу; першоджерела буття; основи мислення; інтуїції.

14. Онтологія – це вчення про: пізнання світу, природу вартостей; метафізику; буття; речі,; ідею; психічну активність;субстанцію, відношення між людиною і дійсністю.

15. Онтологія як складова предмету філософії виникає:

в античній філософії; у філософії Нового часу; у філософії ХХ століття; у середньовічній філософії;

16. Термін «онтологія» запроваджено у філософський дискурс: в античності; у добу Нового Часу; у середньовіччі; у добу Відродження.

17. Метафізика – це: назва праці: Платона; Сократа; І. Канта; Аристотеля.

18. Метафізика – це вчення про: красу; істину; буття, суспільство.

19. Раціональне обґрунтування (судження) засновується на: вірі; світогляді; знанні і законах логіки; вподобаннях.

20. Нераціональне обґрунтування має форму: логічного доказу; притчі; логічного спростування; теорії.

21. Термін «онтологія» запроваджений: Аристотелем; Декартом; Гокленіусом; Гегелем.

22. Концепція, у якій стверджується рівноправність духовного і матеріального називається: релятивізм; монізм; позитивізм; дуалізм.

23. Аксіологія – це вчення про: людину, гідність, суб’єкт, мораль, пізнання, речі, субстанцію, вартості, душу, творчість.

24. Гносеологія – це вчення про: природу, субстанцію, людське пізнання, істину, об’єкт, поезію, досвід, розум, дух.

25. Гегель вважав, що філософія – це «галерея людських помилок» чи «пантеон величних ідей»?

26. Декартові належить вислів: «мислю, отже існую»; «оцінюю, отже існую»; «відчуваю, отже існую», «вірую, отже існую».

27. Дискусія між Н. Гартманом і М. Шеллером точилася щодо аксіологічної проблеми: справедливості; проявлення вартостей у свідомості; становлення вартостей у дійсності; джерел правди; повинності існування.

28. Вартості існують у дійсності як: «самостійні єства»; як речі; як предмети дійсності; як якості предметів; як стани речей; як відношення; як ідеї; як психічні норми.

29. Антропологічний поворот у філософії відбувся: у середньовіччі; у добу Нового часу; на початку ХХ століття; вкінці ХХ століття.

30. Антропоцентрична зарозумілість – це: філософська доктрина; обґрунтування гуманізму; атеїстичний світогляд; переконання у самодостатності людини; заперечення онтології.

31. Однобічність концепції біоцентризму Л. Клагеса полягає: у нехтуванні інтелектуального компонента духу; у нехтуванні відношення духовності до сфери вартостей; у визнанні вагомості біотичних передумов життя.

32. Філософська антропологія представлена у працях: Р. Декарта; Ф. Бекона; А. Шопенгавра; М. Шелера; Л. Вітгенштайна.

33. Антропоцентризм як світоглядна орієнтація устійнюється у добі: античності, середньовіччя; відродження; романтизму; модернізму.

34. Цинічний розум – це: критичне ставлення до культури; несприйняття високого мистецтва; хибне усвідомлення морального покликання людини; відсутність критичного мислення.

35. Семіотика як філософський напрямок виникає: у середньовіччі; У Новий час; на зламі ХХ-ХХІ століття; у середині ХХ століття.

 

 

Автор (Карась А. Ф.)